Псковська область: інформація для туриста

На самому заході РФ розкинулася Псковська область, яка межує з двома прибалтійськими державами - Литвою і Латвією. Протягом усього свого існування ці землі були прикордонною зоною, яка захищала Російська держава від загарбників. Все це відбилося в архітектурі псковських міст. Потужні, укріплені фортеці добре збереглися і в наш час. Незважаючи на те, що землі періодично переходили у володіння католиків, російська самобутність тут не пропала. Місцеві церкви, храми і монастирі уособлюють силу і патріотизм: вони не витончені і зовні здаються скромними, але саме такий вид передає зміст. Паломники з усієї РФ і з інших православних країн прагнуть відвідати місцеві релігійні центри. А яка чудова природа в регіоні ?! Озера, річки і дрімучі ліси зберігають древні таємниці, які нинішнім поколінням доведеться розгадати!

ІСТОРІЯ Псковської області

території сучасної Псковської області були заселені ще до приходу сюди слов`янських племен: тут жили угро-фінські і балтійські народи. Псковські кривичі прийшли сюди в VI ст. н.е., археологи виділяють специфічну культуру довгих курганів, її основними рисами є витягнуті похоронні насипи і обряд трупоспалення. Перші згадки про міста на Псковщині зустрічаються в найдавнішої російської літописі "Повісті временних літ", зокрема в 862 р зустрічається назва Ізборських, а 903 р - Пскова. До складу Давньоруської держави землі увійшли в X столітті.
Період роздробленості неоднозначно відбився на житті Псковського князівства: з одного боку, воно входило до складу Новгородських земель, а з іншого традиційно місцеві князі підтримували київських правителів і були не проти здобути самостійність. Псковські кривичі і новгородські словени ільменські кардинально відрізнялися один від одного, а ситуація в регіоні була стабільно неспокійною.
У 1348 р утворена Псковська вечевая республіка, формально визнавала верховенство Московської держави. Формальність ця полягала в тому, що на ключові пости в князівстві не Москва призначала людей, а Псков їх вибирав самостійно. Остаточно Псковська республіка приєднана до Великого князівства Московського в 1510 г. З цих пір Псков став захисної фортецею на заході держави і пережив чимало нападів та облог. У Смутні часи частина територій регіону перебувала під впливом Швеції. На передові позиції Псковщина знову вийшла за часів правління Петра I, адміністративний центр знову почав грати роль західного форпосту. Після будівництва Санкт-Петербурга він втратив своє значення, а псковські землі стали просто околицями.
Губернська реформа Катерини Великої створила Псковську губернію (до цього існував Псковський повіт), згодом межі її мінялися, деякі території "гуляли" з однієї губернії в іншу протягом декількох століть. Остаточно межі регіону визначилися вже за радянських часів: в 1944 р утворена Псковська область, а в 1958 р остаточно утвердився її складу.
Початок XX століття привнесло пожвавлення в життя Псковщина. У XVIII-XIX ст. Псковська губернія була глибокою провінцією: промисловість там не розвивалася, а населення займалося традиційними ремеслами. Перша світова війна близько підібралася до кордонів Псковських земель, тут розташовувалися численні гарнізони і військові частини - почали швидко поширюватися революційні настрої. Від престолу Микола II відрікався саме в Пскові. Велика Вітчизняна війна залишила свій сумний слід в історії регіону: німецькі війська окупували території протягом довгих двох років. Звільнення довелося на першій половині 1944 р
В даний час Псковська область має певне значення в житті Російської Федерації - грає роль митного і транзитного вузла. Але деякі прикордонні території є каменем спотикання, прибалтійські держави пред`являють свої претензії до права володіння ними, питання це ніяк не зважиться. В економічному плані вона - один з найбідніших регіонів, основний дохід приносить аграрний сектор. Деяку стабільність економіки дає туризм: тут нескінченно багато культурно-історичних пам`яток, музеїв і монастирів.

ПРИРОДА

Псковська область розташована на північному заході РФ в помірно-континентальному кліматі з явними ознаками морського: морозна сніжна зима, прохолодне літо і тривалий холодну міжсезоння з великою кількістю дощів і похмурих днів. Але такий клімат, швидше за все, перевага для культурно-пізнавального туризму: пік відпусток доводиться на літо, а в спеку не дуже приємно, обливаючись потом, захоплюватися місцевими архітектурними красотами.
Псковська область досить лісисті: близько 40% її території - хвойні та листяні ліси. Тут можна зустріти високі, абсолютно прямі сосни, лапаті їли, витончені осики, масивні дуби. А скільки тут дикорослих ягід ?! Надзвичайно корисна журавлина, синьоока чорниця, ароматна малина і солодка брусниця! В кінці літа і восени можна відправитися на "тихе полювання" і зібрати безліч грибів: білих і лисичок, красноголовців і груздів. Місцеві займаються також збиранням лікарських трав, в регіоні їх налічують понад 40 видів.
Тваринний світ дуже різноманітний і місцями небезпечний. У псковських лісах добре полювати на лосів, кабанів, зайців і білок. Але тут же мешкають страшні хижаки - бурі ведмеді і вовки, число яких за останній час сильно збільшилася. Гризунів в області теж багато: полівки, пацюки, миші, ондатри і бобри. У лісах живуть і птиці: тетерева, глухарі, сови і яструби. Багато видів пернатих занесені в Червону книгу: орлан-білохвіст, осоїд і чорний лелека. А ось плазунів на Псковщині мало - всього 6 видів, та й ті здебільшого представлені ящірками, вужами звичайними і гадюками.
При плануванні поїздки в Псковську область потрібно обов`язково виділити час для відпочинку на природі. Пікнік на березі річки або озера, прогулянка по околицях який-небудь села або традиційна риболовля. Всі ці нехитрі заняття дадуть можливість насолодитися чудовою природою і дозволять відпочити від міської суєти!

ВОДОЙМИЩА

Якщо подивитися на фізико-географічну карту Псковської області, то можна побачити чудовий візерунок з тонких синіх ниток річок і річечок, що перемежовуються блакитними плямами озер. Дійсно, регіон іноді називають річковим і озерним краєм - так багато водойм на його території.
Найбільші річки регіону: Велика, Шелонь і лову, що відносяться до басейну Балтійського моря. У період з листопада по квітень вони покриті льодом, але в зимовий час харчуються підземними водами. Навесні ж рівень річкової води піднімається майже на 2 м.
Річка Велика починається в південній частині області і протікає по всій її території, впаде в Псковське озеро: її довжина 430 км, у неї 47 приток, в тому числі Синя, Ідріци, черех і Пскова. Таку назву річка отримала завдяки не тільки своїм розміром - вона є найбільшою в регіоні, а й значенням - вона живить велику його частину. Велика протікає через ланцюжок озер: Велике вістря, Хвойно, Великий В`яз, Бистре.
Річка Ловать протікає по території РФ і за Білорусі. Її довжина 530 км, в неї впадають Полість, Насва і Локня. Лову - рівнинна річка з низькими заболоченими бережками, швидкість течії тут невелика. Судноплавство можливе тільки в низинах. У верхів`ї проходить через озера - Межа, Цаство і сосни. Традиційно лову - це відмінна рибалка, але останнім часом популярним стали сплави на байдарках, так як на ділянці русла до Великих Лук річка порожиста, але не глибока.
Шелонь - найвідоміша річка зі шкільних підручників з історії. Тут відбувалися важливі битви. Сьогодні над її водною гладдю будь-яких грандіозних військових зіткнень не відбувається, а ось порибалити тут можна. Річка досить-таки довга --248 км, її великими притоками є - Ситня, Удоха, Люта та Полонка. Вона рівнинна, але в деяких місцях прискорюється завдяки порогам - всього їх близько 40.
Болота в Псковській області займають великі території, в східній її частині розкинувся Полістовскій болотний масив, зараз в цьому районі діє однойменний заповідник. Ще на початку XX століття пройти тут було практично неможливо: тільки досвідчені люди не боялися цих місць. У 80-і рр. XX століття велися роботи по осушенню боліт, але закінчені вони не були: виникла загроза порушення екологічної рівноваги. У підсумку в 1994 р створено заповідник, де охороняються рідкісні види місцевої фауни.

МІСТА Псковської області

У Псковській області розташовуються одні з найдавніших міст Росії, в них органічно поєднуються старі традиції і нові тенденції. Взяти, приміром, Псков. Перше враження від цього міста - бурхливий і стрімкий. Люди, автомобілі та громадський транспорт - все кудись поспішають, але раптом серед цієї метушні з`являється церква або будівля колишнього монастиря. Життя навколо цих об`єктів не зупиняється, немає, але виникає відчуття сили і грандіозності.
А потім знову метушня, люди поспішають у своїх справах і так до наступного церкви. До речі, сакральних споруд по місту розкидано дуже багато, не завжди можна вгадати, коли з`явиться наступна. Але є й інші міста, як Порхов, де ритм життя розмірений, здається, підпорядковується природному ходу часу. В силу того, що частина території псковських земель неодноразово отчуждалась зі складу Російської держави, в них досить багато чужорідних, західних елементів. Все це не псує їх, роблячи ще прекраснішим і цікавіше!

ПСКОВ - адміністративний центр Псковської області

аеропорт:
- адреса - вулиця Германа, 34;
- телефон - +7 8112-664-653.
Залізничний вокзал:
- адреса - вулиця Вокзальна, 23;
- телефон - +7 8115-391-988.
автовокзал:
- адреса - вулиця Вокзальна, 21;
- телефон - +7 8112-794-901.
Розташоване місто на річці Великої, в місці її злиття з річкою Пскова. Вперше він згадується в Лаврентіївському літописі під 903 р Псков був значущим містом того часу. Тут князь Ігор вибрав собі дружину - відому княгиню Ольгу, жорстоко помститися вбивці свого чоловіка. Легенда свідчить, що саме тут Ольга відбудувала найдавніший російський собор - Троїцький.
У X-XII ст. Псков входив до складу Давньоруської держави, в XII столітті приєднався до Новгородського князівства. Місто знаходилося на околицях держави, як наслідок, регулярно піддавався нападам. У 1348 році він і прилеглі землі вийшли зі складу Новгородських земель, а сам Псков став центром Псковської вічовоїреспубліки. Населення займалося торгівлею і ремеслом, а псковські купці налагодили торговельні зв`язки з Прибалтикою. У місті завдяки розвиненій торгівлі карбувалася навіть власна монета.
У 1461-1467 рр. Псков поступово втрачає незалежність і входить в підпорядкування Московському князю. Періодично спалахують повстання місцевого населення. Остаточно місто, та й вся Псковська республіка ввійшли до складу Російської держави в 1510 г. Після приєднання він залишався великим торговим і ремісничим центром.
Під час Лівонської війни 1558-1583 рр. Псков був обложений військами Стефана Баторія, але не здався, а 1615 р на нього напали шведи і теж не змогли його захопити. Наступний оборонний етап настав за часів Північної війни, коли місто було центром розташування російської армії, тут побудували додаткові бастіони, насипали нові вали і зміцнили стіни. Після закінчення Північної війни він втратив своє торгове і оборонне значення, став провінційним містечком - кордони Росії зрушили на захід.
У XVIII-XIX ст. Псков був тихим, мирним зеленим містечком, життя в ньому текла неквапливо, а найяскравішими подіями ставали ярмарки. В цей же період він стає містом-пам`ятником, куди можна приїхати і помилуватися старою архітектурою, церквами і монастирями. XX століття оживив життя городян: Перша світова війна зробила місто прифронтовим, його знову почали зміцнювати, оточувати оборонними лініями, тут будувалися госпіталі. Тут же Микола II зрікся престолу.
Велика Вітчизняна, як і її попередниця, сильно попсувала місто: німецькі частини окупували його і прилеглі території. Тут розташовувався концтабір, але існували і партизанські загони, активно шкодили окупантам. Німці повністю знищили промисловість, зруйнували будівлі, розграбували музеї. Відновлювався Псков недовго: вже в 1950 р роботи завершилися, а місто стало великим індустріальним центром. З розпадом СРСР він знову прийшов в занепад - промисловість зачахнула, заводи закрилися. Сьогодні Псков живе за рахунок доходів від туризму, легкої і харчової промисловості.
Псков - місто-пам`ятник, місто-музей! Церкви, монастирі, залишки оборонних споруд - все це тут можна і потрібно подивитися. В першу чергу варто відвідати Псковський Кремль, що існує ось уже більше тисячі років. Він перебудовувався, був дерев`яним і кам`яним, до нього прилаштовували додаткові оборонні лінії - все це відбилося на архітектурі. Кремль знаходиться на високому пагорбі, в місці злиття річок Великої і Псков. Сам оборонний комплекс - білокам`яний, на його території в три гектари вмістилося значна кількість пам`яток і споруд. Важливе місце займають Довмонтов місто, Персі - Довмонтова стіна - передня стінка Крома, Захаб (кріпосні ворота), Троїцький собор, Приказні палати, Порохової льох і Гостьовий будинок. Після відвідин цих пам`яток обов`язково слід помилуватися відкриваються з кріпосної стіни видами на річку.
В межах міста знаходиться понад 50-ти храмів і монастирів, побудовані вони в основному в XIV-XV ст. Частина з них функціонує, але більшість виконують функції музеїв. Одним з найбільш знаменитих діючих соборів є Свято-Троїцький, розташований в Кремлі. Сучасна будівля побудована в XVI столітті, воно стало четвертим за рахунком. Традиційно в соборі ховали князів, вищих церковних діячів. Зараз тут можна помилуватися внутрішнім і зовнішнім оздобленням комплексу, а в церкви Серафима Саровського помолитися, поставити свічку і просто побути в атмосфері умиротворення.
Ще одним цікавим релігійним об`єктом є Спасо-Мірожскій монастир, розташований на берегах річок Великої і Мирожи. Заснований він в XII столітті, головна його особливість - стіни розписані фресками грецьких майстрів, збереглося таких творів мистецтва більш 80%. Обитель діюча, але туристів сюди пускають. Її серцем вважається Спасо-Преображенський собор (не функціонує) - красива споруда XII століття. Богослужіння проводяться в іншій церкві в складі комплексу Святого Стефана архідиякона.
Громадянська архітектура давніх часів теж досить-таки добре збереглася. Знаковим місцевим пам`ятником вважаються Поганкіна палати. Хоча назва і не дуже гарне, будівля досить привабливе. Побудовано його було в XVII століття на замовлення купця Сергія Поганкіна. Це повинен був бути універсальний комплекс, куди входили б житлові приміщення, склади, ремісничі цехи і господарські споруди. Зараз тут виставлена колекція Псковської іконопису XIV-XVII ст.
Є в Пскові і музейні комплекси. З цікавих, які не стосуються давньої історії установ можна назвати Музей Каверіна "Два Капітана" і Псковський залізничний. У першому розповідається про життя письменника та історії створення знаменитої книги, у другому - про розвиток залізниць в Псковській області і по всій Росії. Крім музеїв, можна сходити в Планетарій, куди екскурсії треба замовляти заздалегідь, і в філармонію.
Одним з найбільш таємничих і загадкових місць в Пскові є Гремячая вежа, розташована на правому березі річки Псков. Побудував її в 1525 р архітектор Іван Фрязіно. Конструкція грала роль фортифікаційної споруди. Тут встановлені бійниці, а під банею таємний лаз, безпосередньо ведучий до річки. Споруда ця невисока, всього 20 м, але в свій час розмістити тут можна було цілий гарнізон. Сьогодні Гремячая вежа одне з найпопулярніших туристичних місць обласного центру.
Щоб оглянути Псков, можна замовити оглядову екскурсію по місту: гіди розкажуть про історію створення того чи іншого пам`ятника архітектури і повідають таємничий легенди. Самостійна прогулянка по місту без екскурсовода і його оповідань буде нітрохи не гірше: так можна ретельніше ознайомитися з зацікавили об`єктами!

ПРИХОВУЄ - важливий районний центр

Як дістатися:
- на електричці: транзитним маршрутом "Псков-1 - Дно";
- на поїзді: транзитним рейсом "Псков-1 - Москва";
- на автобусі: прямим рейсом "Псков - Порхов" або транзитними, що йдуть на Дно або Дідовичі;
- на машині: в східному напрямку 85 км (1 година 20 хвилин в дорозі).
Заснований Порхов Олександром Невським в 1239 році як дерев`яна фортеця. Його повинні були включити в ланцюг фортечних споруд на річці Шелонь для захисту кордонів Новгородського князівства. Довгий час Порховской фортеця вважалася однією з 12 головних бастіонів Російської держави і була важливим стратегічним пунктом на кордоні з Великим князівством Литовським.
За часів Петра I Порхов увійшов до складу Ингерманландской губернії, потім його перевели до складу Новгородських земель, а при Катерині Великій віддали в Псковську губернію. У XIX столітті він став провінційним, але тут активно відкривалися навчальні та культурні заклади. Перша половина XX століття - бурхливий час в житті міста. У Першу світову тут був госпіталь, в Громадянську - один з центрів червоного руху, а в Другу світову його окупували німецькі війська.
Сьогодні Порхов все також залишається провінційним містом, але тут працюють деякі підприємства промисловості: вапняний, релейний заводи. Основу ж економіки становить аграрний сектор: маслосироробні завод, свинокомплекс, хлібокомбінат.
В першу чергу тут варто відвідати Порховской фортеці, коштує вона на березі Шелони, виглядає непогано, хоча і не реставрувалася приблизно з XV ст., Камінь, звичайно, обсипається, але в цілому зберігає колишній вигляд. Зараз тут розміщений Музей історії Порхова, а на території фортеці вирощують лікувальні трави і розповідають про їх корисні властивості.
Навколо Порхова збереглося кілька садиб російської знаті: Строганових, Кожин-Новосильцеву, Корсакових-Висковатого. Відвідати можна кожну, хоча періодично в них активно ведуться реставраційні роботи. У будь-якому випадку тут можна помилуватися громадянської архітектурою XVIII-XIX ст. і прогулятися по чудових парках.
Одним з релігійних місць недалеко від Порхова є Нікандровская пустель. Сюди приїжджають паломники, бо в XVI в. тут розташовувався один з найбагатших монастирів Псковщина. За радянських часів його закрили, частково зруйнували, тому зараз пустель в жалюгідному стані.
Плануючи свій туристичний маршрут, потрібно обов`язково включити в нього відвідування Порхова: багато його архітектурні пам`ятники збереглися в первозданному вигляді і заслуговують на пильну туристичного уваги!

ВЕЛИКІ ЛУКИ - місто фонтанів

Як дістатися:
- на автобусі: прямим рейсом "Псков - Великі Луки";
- на машині: в південно-східному напрямку 275 км (4 години на шляху).
Перша згадка в літописах про це місто відноситься до 1166 року, коли він був побудований в якості захисного пункту на заході держави. Перша фортеця з`явилася тут в 1210, вона повинна була обороняти землі від Литви і суздальців, причому виконувала свої функції дуже активно. У XIII-XV ст. форпост мав фортифікаційне значення, за нього боролися і за часів Лівонської і Північної воєн, а в Смутні часи тут безроздільно царювали пролжедмітріевскіе настрою. В часи Російської імперії Великі Луки були центром торгівлі і виробництва: по річці лову проходив купецький торговий маршрут.
XX століття і світові війни фактично стерли Великі Луки з лиця землі. Але після закінчення Другої світової відновили місто швидко: вже в 1944 р утворена Великолуцький область, яка проіснувала до 1957 р Зараз місто і район - це великий агропромисловий комплекс, що випускає понад 40% всієї продукції Псковської області. Тут активно розвиваються медицина, наука, освіта і туризм.
Є в місті й своя стародавня фортеця, вона так і називається "Великолуцький", збереглася не повністю, але і час, що залишився допоможе уявити масштаби споруди. Усередині форту розташовується Воскресенський собор (XVII ст.), Не функціонує, але його можна подивитися як музейний експонат. Як і в Пскові, в Великих Луках було дуже багато церков, але зараз збереглося лише кілька. Однією з найцікавіших є Казанська церква.
Краєзнавчий музей - справжня гордість міста. Тут зібрані експонати, що розповідають про різні періоди в історії краю - починаючи з археологічних знахідок і закінчуючи фотографіями і предметами побуту часів ВВВ. Місцеві жителі дуже люблять своє Драматичний театр. Датою його заснування вважається 1855, коли тут показували вистави приїжджі акторські трупи. Не працював він тільки за часів Великої Вітчизняної, але відразу після її закінчення вистави знову почали грати на сцені театру.
Великі Луки дуже часто називають містом фонтанів, саме тут встановили перший світломузичний фонтан "Кам`яна квітка" (1960 р). Зараз фонтани є в будь-якому маленькому сквері і у невеликих алей.

Печори - важливий релігійний центр

Як дістатися:
- на автобусі: прямим рейсом "Псков - Печори" або транзитними, що йдуть на Таллінн або Нарву;
- на машині: в західному напрямку 55 км (1 година в дорозі).
Заснований місто в 1472 р, довгий час був стратегічним прикордонним пунктом. В цей же час було закладено монастир, нині іменований Псково-Печерський Свято-Успенський чоловічий монастир - зараз це головна місцева визначна пам`ятка. Будь-якого серйозного економічного значення населений пункт ніколи не мав: розвивалося шкіряна справа, а зараз промисловість практично не функціонує. Довгий час Печори носили статут прикордонного міста, в`їзд в нього вітчизняним туристам було заборонено. Зараз обмеження зняті, а мандрівники їдуть помилуватися монастирем.
Псково-Печерський Свято-Успенський чоловічий монастир - найбільша дівиця чоловіча обитель в Росії. Тисячі туристів в день відвідують її: потрібно відстояти досить довгу чергу, щоб потрапити всередину. В комплекс входять церкви (Успенська, Лазаревська, Покровська та інші), житлові корпуси, господарські будівлі, святі джерела, ризниця. Але найбільш цікаве місце - "Богом здані печери". Туристам можна зайти в ближні порожнини, а дальні відвідують лише досвідчені члени братії, там можна і заблукати. Якщо пощастить, то можна потрапити і на передзвін.
Цікавими місцями біля Печора є Ізборських фортеця і Труворово городище. Фортеця закинута, не реставрується, але збереглася в цілому добре, практично в первозданному вигляді. Дістатися до неї важко, доведеться підніматися по схилу пагорба. Але такі праці будуть винагороджені не тільки близькістю фортеці, але і чудовим видом на Городищенське озеро, там живуть дикі лебеді. Трохи далі від фортеці розташовані Словенські ключі дванадцяти апостолів, які вважаються цілющими.