Туреччина-ес: півстоліття співробітництва

З іншого боку, інтеграція, яка малася на увазі угодою 1963 року народження, стала реальністю. Митний союз між Туреччиною і ЄС став доконаним фактом в 1995 році. Процес прийняття Туреччини в організацію також кілька прискорився в останнє десятиліття. Про встановлення більш тісних відносин також свідчить статистика подорожей, торгівлі, потоків прямих інвестицій. Звичайно, швидше і легше всього йде зближення в сфері економіки і торгівлі, і це має значення для життів мільйонів людей.

Зміни і нове покоління Туреччини

За останні півстоліття значно змінилися і Туреччина, і ЄС. Тоді, 50 років тому, Туреччина була повністю аграрної, надзвичайно бідна країна, яка намагалася оговтатися від наслідків чергового військового перевороту. Більшість турків і значна більшість турецьких жінок були неписьменними. У 1963 році у Європейського Економічного Співтовариства було шість учасників. Франція відновлювалася після довгої колоніальної війни в Алжирі і спроби перевороту 1961 року. Німеччина була розділена на дві держави minus-два роки тому з`явилася Берлінська стіна. Іспанією і Португалією управляли диктатори, в той час як Центральна і Східна Європа перебували під владою комуністичних режимів.

За півстоліття відбулися разючі зміни. Комуністичні і військові режими канули в лету по всій Європі. ЄС зріс від шести учасників із загальним населенням близько 170 мільйонів чоловік до двадцяти восьми учасників з 500 мільйонами жителів. Середня тривалість життя в Туреччині збільшилася з 48 років в 1963 до 74 років на сьогоднішній день.




Приблизно 31 млн турків сьогодні знаходиться у віці молодше 24 років. Це саме освічене покоління в історії Туреччини. Всього за одне десятиліття подвоїлася кількість учнів в турецьких середніх школах. Число студентів університетів більш ніж потроїлася між 2000 і 2012 роками, збільшившись з 1 мільйона до 3.5 мільйонів чоловік.

Це покоління жадає можливості отримання освіти. У 2006 році у Туреччині було 93 університети (в тому числі 25 приватних). У 2010 році це число збільшилося до 166, в тому числі 61 приватного університету. У 2010 році більше ніж 1.7 мільйона абітурієнтів здавали турецька національний університетський вступний іспит. З них лише 560 000 чоловік змогли вчинити. Частка витрат на сферу освіти в бюджеті країни зросла з 9% в 2003 році до 16% в 2013 році.




Таке швидке зростання освітньої сфери створює деякі проблеми. Необхідність збільшення якості освіти в усіх цих нових навчальних закладах є однією з таких проблем. Проведені в 2009 році ОЕСР тести, які вимірюють рівень компетентності учнів в науці, математики та читанні, показали, що Туреччина займає за цим показником 32-е місце серед 34 країн-членів ОЕСР.

Як буде почувати себе молоде турецьке покоління в Європі? Вражаючий факт: у більшості молодих турків немає особистого досвіду подорожі до європейських країн. Згідно з даними недавнього огляду, тільки один з десяти молодих турків (у віці від 15 до 29 років) будь-коли залишав країну. У той же самий час в Туреччині найбільша кількість людей у Європі, які не говорять ні на якому іноземною мовою. Звіт 2012 року, представлений TOEFL, міжнародної компанії, яка проводить тестування на знання англійської мови, показав, що рівень знання англійської в Туреччині дуже низький і приблизно дорівнює такому в Судані та Алжирі.

Візові перешкоди

Хоча число турків, що їздять за кордон, збільшилася від 3.5 до 6 мільйонів осіб між 2003 і 2012 роками, найбільше збільшення спостерігається в числі мандрівників, які відправляються в Грузію, Сирію, Східну Азію, Іран і Азербайджан. З числа європейських країн подібне збільшення в числі турецьких туристів спостерігають тільки Греція і Італія. І причина проста: саме ці дві країни ЄС мають найнижчий відсоток відмов у видачі Шенгенських віз - менше 1%.

мовні перешкоди

Крім спрощення або скасування візового режиму з Туреччиною, ЄС міг би також зробити турецьку мову однією з офіційних мов спільноти. Правила ЄС прості: будь-який офіційний мову країни-члена Європейського Союзу може також бути офіційною мовою ЄС. Три країни ЄС вказали, що у них є більше ніж одну офіційну мову: Фінляндія (шведський і фінський мови), Бельгія (французька, нідерландська і німецька мови) і Ірландія (англійська та ірландський мови). Згідно зі Статтею 3 Конституції Республіки Кіпр, грецький і турецький - дві офіційні мови країни.

На початку 2004 року вже очікувалося, що турецька мова буде скоро доданий до списку офіційних мов ЄС. Кіпрські паспорта містять текст на грецькому, а також на турецькій і англійській мовах. У веб-сайту Президентства Кіпру в ЄС була турецька версія. Все це підштовхує Кіпр зробити турецьку мову однією з офіційних для установ ЄС. І це допомогло б туркам відчути себе частиною Європи.

взаємні зусилля

Півстоліття минуло з тих пір, як була закладена основа для зближення Туреччини і європейських країн. Але потрібно ще багато зробити, щоб інтеграція стала доконаним фактом.

Європейські і турецькі інститути громадянського суспільства та різні фонди могли б взяти на себе ініціативу щодо зближення молодих поколінь Туреччини і ЄС. Зробити це можна шляхом різних студентських обмінів, участі турецьких школярів в європейських учнівських заходах, через молодіжні програми.

Європейські установи, зацікавлені в майбутньому відносин Туреччини і ЄС, повинні допомогти Туреччині подолати мовний бар`єр. У деяких європейських країн, таких як Польща і Естонія, є недавній досвід подолання такого бар`єру.

Кращий спосіб відзначити річницю укладення угоди 1963 року - не здійснюючи екскурси в минуле, а спільно ладу сьогодення і майбутнє тих відносин, основа для яких була тоді закладена. У числі тих зусиль, на яких варто зосередитися - скасування візових обмежень, подальший розвиток сфер торгівлі, туризму та комунікацій. Треба запропонувати того покоління, яке сформує наступну половину століття, конкретні ідеї, які висунуть на перший план потенціал, все ще існує у відносинах Туреччини і ЄС.