Успенський собор в смоленську
Адреса: Соборний двір, буд.5. Телефон: + 7- (4812) -38-07-57.
Як дістатися: від перетину вул. Соболєва та вул. Велика Радянська,
за останньою потрібно пройти в юному напрямку 250 м.
Будівництво Смоленського собору Успіння Богородиці ініціював в 1101 князь Володимир Мономах. Через шість століть храм підірвали захисники Смоленська - коли місто взяли в облогу польські війська. В результаті підриву кількох порохових льохів собор був практично весь зруйнований, а парафіяни (серед них було багато дітей, жінок і людей похилого віку) загинули. До середини 70-х рр. XVII століття на місці колишнього православного храму знаходився католицький костел, який був скасований відразу ж після звільнення Смоленська від поляків. На честь цієї події князь Олексій Михайлович Романов вирішив відновити древній храм з уламків. Зодчі, які оглянули руїни, доповіли царю, що ремонт неможливий, тому було прийнято рішення розібрати залишилися стіни, щоб потім приступити до зведення нового собору.
Смоленський Успенський собор в XVII - XXI ст.
В кінці листопада 1676 року в Смоленськ приїхав московський архієпископ Симеон, якому доручено керувати будівництвом соборного комплексу. Зі столиці був присланий і архітектор-зодчий А. Корольков. Цар виділив на зведення храму величезну на той час суму грошей - близько двох тисяч срібних рублів і майже чотириста пудів заліза.
Фундамент заклали на початку серпня наступного року. Виділення коштів з царської скарбниці сприяло швидкому проведенню основних каркасних робіт, завдяки чому вже до кінця 1678 р зведені стіни храмового споруди.
Починаючи з 1679, будівництво надовго припинилося через нестачу матеріалів, тому зодчий А. Корольков побудував іконостас без четвертої стіни, через що він вийшов не замкнута, але з капітальними стінами. При зведенні північній і південній стін іконостас став відділятися від них. Після цього всі роботи зі зведення тимчасово припинені. Тільки в 1712 р преосвященний міста Смоленська Дорофей домігся від центральної влади дозволу продовжити будівництво. Нова бригада будівельників трохи відійшла від початкового проекту Королькова, внаслідок чого довжина вівтарної частини була зменшена на три сажні. Це призвело до того, що ширина і довжина вівтаря в кінцевому підсумку вийшли досить-таки непропорційними.
Після смерті Дорофея зведенням храму став керувати преосвященний Гедеон (з 1728 г.), при якому він був практично закінчений. Головним архітектором на цьому етапі будівництва виступав Антон Шедель. Собор освятили в середині серпня 1740 року, але вже через кілька місяців він зажадав капітального ремонту - на стелі і склепіннях з`явилися величезні тріщини, стала протікати дах, як наслідок, перекриття замінили на бляшану.
Ще через 20 років - при управлінні преосвященного Парфенія - в соборі провалився центральний купол. Священик звернувся за допомогою до імператриці Катерині II, яка виділила пошт 12 тисяч рублів на відновлення храму. Крім того, Парфеній зібрав з прихожан пожертвування - майже 45 тисяч рублів. Кошти були витрачені на оновлення перекриття, ремонтні роботи, внутрішній розпис, а також на перебудову п`яти глав сакральної споруди. Обвалився купол замінений новим, але вже дерев`яним. Для зміцнення склепінь підведені залізні зв`язку, опори яких перебували в підвалі собору. Тільки до початку 70-х рр. XVIII століття Смоленський собор був остаточно завершений.
Цікаво, що Вітчизняну війну 1812 р і Другу світову війну храм переніс без руйнувань. Наполеон спеціально виставив в ньому і біля нього охорону, яка не допустила розграбування. Те ж саме зробили німці, захопивши місто в 1941 р Війська ж Червоної армії отримали від командування наказ не вести по собору ніяких артобстрілів. "Війна з храмами", яку проводили представники радянської влади, пройшла для Смоленського собору практично безслідно. Його на час закрили, віддавши міській владі під музей атеїзму. Зараз собор входить до складу Смоленської єпархії, яка є у своїй центральним приходом області.
архітектура храму
Собор будували майже 100 років, тому архітектура має риси різних стилів. Домінуючим серед них є українське бароко, яке надавало в XVII - XVIII ст. вплив на всю архітектуру Смоленської області. Внутрішня площа храму становить 2 тисячі квадратних метрів при висоті стін в 70 метрів. У такому просторі вільно помістився величезний іконостас, висота якого становить 30 метрів. Він має п`ять ярусів, покритий позолотою, кожна його частина являє собою унікальний зразок декоративного мистецтва (різьблені деталі).
Святині Успенського собору
Головними скарбами храмової споруди є сандалі, що належать святому воїну Меркурію (XIII в.), Плащаниця майстерень княгині Єфросинії, зшита в XVI в. із золотої тканини, чудотворний образ ікони Божої Матері «Одигітрія» (XVII ст.).
Святині від воїна Меркурія потрапили сюди тому, що він був в XIII столітті смоленським воєводою. Він довгий час захищав місто від нападок монголо-татар, в результаті чого сам і загинув біля села Долгомостье. Його обезголовлене тіло поховано в першому Смоленськом соборі Успіння Богородиці, побудованому ще Володимиром Мономахом. У собор перенесли його обладунки та зброю, які протягом XIX - XX ст. були викрадені (спочатку спис, а потім і шолом). Ще раніше з собору під час навали поляків (ХХ ст.) Вкрали і самі мощі. Таким чином, на середину XX ст. храм мав тільки сандалями воїна Меркурія, який вважається ще й покровителем міста Смоленськ.
Плащаницю виготовили в Москві на самому початку 1560-х рр. за наказом княгині Старицької, яка згадала убитого брата Володимира. Святиню в 1812 р спробували вивезти з Росії французи, але була відібрана і повернута назад. З огляду на заслуги Смоленської єпархії перед православним світом, плащаницю залишили на постійне зберігання в храмі.
Ще однією знаменитою в православ`ї святинею є ікона Божої Матері «Одигітрія» - вона шанується прихожанами і паломниками як чудотворна. Історики вважають, що образ написаний самим євангелістом Лукою, а в Смоленськ його привіз на початку XII століття Володимир Мономах. З тих пір за іконою закріпилася назва Смоленської, хоча дослівно з грецької "Одигітрія" перекладається як "путеводітельніца". Під час Вітчизняної війни ікону перевезли в Москву, щоб зробити хресний хід навколо столиці держави. Також було зроблено напередодні Бородінської битви. Потім ікону повернули назад до Смоленська, але звідти вона зникла під час Другої світової війни. Нинішня ікона - це список, подарований собору Борисом Годуновим. Образ створений на основі ікони Володимира Мономаха. Його використовували ще два рази для проведення хресного ходу - в 1912 і 2012 рр.