Прямі іноземні інвестиції дослідження і розробки: поверхневе і глибинне співпрацю

Відео: Лекція 8 Прямі іноземні інвестиції, їх масштаби і вплив на економіку окремих країн

Відео: Лекторій на тему "Іноземні інвестиції"

У кожній з названих моделей співробітництва автор виділяє два "підтипу". Перший підтип в моделі "поверхневого співпраці" (ПС1) використовують інвестори, орієнтовані на "швидку" прибуток.
Саме цією установкою визначаються терміни потенційного співробітництва. Припинення зв`язків зазвичай не завдає істотної шкоди інвестору, проте зазвичай має серйозні наслідки для партнерів з країни розміщення. Другий підтип ПС (ПС2) орієнтований на використання фахівців з країн, що розвиваються, або країн з перехідною економікою. Такого роду дослідники виконують контрактні роботи в рамках великих проектів, при цьому вони продовжують працювати в лабораторіях своєї країни. Головний плюс для інвесторів в цьому випадку дешевизна високоосвічених професіоналів в країні розміщення. Такі фахівці, працюючи на батьківщині, отримують набагато меншу оплату за свою працю, ніж їх колеги з розвинутих країн. У той же час оплата їхньої праці перевищує середні ставки оплати у відповідній країні. Що стосується змісту контрактної роботи, то вона орієнтована в основному не стільки на дослідження, скільки на експериментальні розробки. У такого роду співпраці, як правило, відсутні фундаментальні прикладні або медичні ІР. Розглянутий тип співпраці, підкреслює автор, скорочує "зовнішню" відплив умів, однак створює умови для "внутрішньої" витоку. Автор вважає, що ПС2 може справити позитивний вплив на економіку країни розміщення лише протягом короткого перехідного періоду.
У моделі "глибинного співпраці" (ГС) автор також виділяє два підходи: ГС1 і ГС2. У першому випадку приймаюча країна отримує можливість "запускати" радикальні інновації в певному діапазоні областей і напрямків. Небезпека несподіваного припинення контактів при такій моделі ГС незначна. При використанні ГС2 дослідницька організація країни одержувача інвестицій виступає в якості головного партнера зарубіжних інвесторів. Національна лабораторія може повноправно брати участь в розробці дослідницької програми замовника, проте результати таких ІР використовуються лише за межами країни розміщення. Таким чином, зазначає автор, модель ГС2 дозволяє додатково фінансувати ІР, однак не сприяє промислової конкурентоспроможності приймаючої сторони.

Відео: НТВ - 29.01.2014 - Приплив прямих іноземних інвестицій в Росію

Яким чином використовуються названі моделі співпраці стосовно до різних країн? ГС застосовується по відношенню до розвинених країн. На першому місці тут знаходяться США. Проникнення ПЗІ в угорські ІР. В історії ПЗІ в угорську економіку і ІР автор виділяє два періоди. Перший вона називає "періодом знайомства і пристосування". Його початок слід віднести до "епохи пізнього соціалізму". У 1988 р парламент країни прийняв закон про іноземні інвестиції в країну з метою розвитку міжнародного наукового співробітництва з прямою участю іноземного капіталу. Зазначений перший період тривав до 1996/97 р До цього часу було закінчено створення юридичної бази для формування ринкової економіки.
Статистика свідчить: готовність зарубіжних фірм інвестувати кошти в угорські ІР поступово "набирає обертів" - в 1992 р ІР зaтpaти на одну закордонну компанію в обробній промисловості склали 58,8 млн. Форинтів, до 1995 року цей показник зріс до 91,2 млн . Зіставлення даних про частку витрат на ІР в сумі продажів вітчизняних і зарубіжних підприємств на території Угорщини говорить про те, що зазначений показник вище у іноземних власників. В середньому відношення ІР витрат до суми продажів по країні становить 0,63%. У компаній, в яких понад 75% капіталу належить іноземцям, цей показник дорівнює 1,5% У 19921995 рр. темпи зростання витрат на ІР в розрахунку на одну компанію в іноземних власників були помітно вище, ніж у вітчизняних фірм. Якщо в 1992 р перші мали показник в 3,6 рази вище, то в 1995 р випередження склало 4,5 рази.
Показником характеру проведених ІР може служити "дослідницька інтенсивність", в даному випадку, зазначає автор, мова йде про відносну частку фундаментальних і прикладних досліджень в портфелі вітчизняних і зарубіжних підрозділів на угорській території. Дані про витрати на ІР говорять про те, що іноземні власники займаються перш за все кінцевими стадіями інноваційного процесу. До відповідного висновку прийшли і організатори спеціального обстеження інноваційної діяльності, проведеного в 1994 р З`ясувалося також, що число вітчизняних
фірм, що здійснюють ІР, помітно відрізняється від відповідного числа компаній, що фінансують такого роду роботи. Така розбіжність, підкреслює автор, можна пояснити тільки одним компанії використовували свої минулі, "накопичені" активи (патенти, ноу-хау, ліцензії), однак не виділяли в зазначеному році коштів на ІР. Дані про діяльність компаній, що належать закордонним власникам, дозволяють зробити висновок про пріоритетні напрямки їх зусиль: такі фірми займаються перш за все організацією і підтримкою перенесення технологій. Тож не дивно, що лише деякі угорські університетські і державні НДІ залучаються до участі в дослідженнях, що фінансуються в рамках СЗІ. Оцінюючи роль прямих закордонних інвестицій в перший період, автор визнає їх позитивний внесок в трансформування національної економіки, в розвиток інтернаціональних зв`язків вітчизняних фірм. У той же час вони не надали будь-якого істотного впливу на дослідницьку діяльність в угорської промисловості.

Відео: План по залученню прямих іноземних інвестицій в РК потребує корегування

Другий етап в історії ПЗІ почався в Угорщині в 1996-1997 рр. До цього часу інноваційна діяльність в цілому була зорієнтована на потреби ринкової економіки, що стимулювало приплив прямих закордонних інвестицій. В кінці 90-х років угорський уряд прийняв законодавчі акти, спрямовані на заохочення частногосударственного наукового співробітництва. Були запропоновані правила, що стимулюють зарубіжних інвесторів до організації та розширення власних ІР в Угорщині.
Автор вважає, що другий період в історії ПЗІ час активізації зарубіжної дослідницької діяльності в Угорщині. Поки немає загальнонаціональної статистики зазначених явищ, підкреслює автор, проте дані окремих часткових обстежень говорять про те, що дослідницький компонент в підрозділах іноземних власників помітно виріс. Деякі багатонаціональні корпорації набувають або формують власні лабораторії, часто не пов`язані безпосередньо з узкоутілітарний завданнями з обслуговування їх виробничих потреб. Існують фірми, які взагалі не займаються виробництвом в даній країні, проте організовують тут лабораторії, які тісно співпрацюють з університетами і державними НДІ.
На закінчення автор зазначає, що майбутнє угорських інновацій в значній мірі залежить від того, чи вдасться вітчизняним і зарубіжним партнерам "працювати в тандемі". ПЗІ допомагають створювати потенціал по перетворенню науково-технічних результатів в нові продукти і процеси. Головне завдання тих, хто розробляє національну інноваційну політику, створення середовища, сприятливого для розвитку прямих закордонних інвестицій, націлених на "глибинний тип" співпраці в ІР.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!