Площа перемоги
Адреса: станція метро "Площа Перемоги"
Площа імені Перемоги
У самому центрі білоруської столиці розташовується Площа Перемоги. Всі, хто був у Мінську, так чи інакше зобов`язані потрапити на головний майданчик міста. Зовнішній вигляд Круглої площі - таку назву вона носила до осені 1958 року - почав складатися в кінці третього десятиліття минулого століття, з зведення двох дугоподібних будинків, звернених фасадами до центру столиці. Під час окупації гітлерівською Німеччиною будівлі були частково зруйновані, втім, як і весь Мінськ. У 1947 році в місто приїхав архітектор Р. Столер, за проектом якого ці будівлі будувалися, він особисто керував ходом відновлювальних робіт.
Площа прямокутної форми закінчується з одного боку півколом п`ятиповерхових будинків характерною сталінської забудови, з протилежного боку на неї виходить будівля музею I з`їзду РСДРП, також піддався відновленню в 1948 році. Там же розташований міст через Свислочь і грандіозні ворота в парк імені Горького.
Монумент Перемоги
Центром композиції площі є монумент Перемоги, завершальний собою проспект Незалежності. На розширеному знизу поступово образному цоколі лежить меч, повитий лаврової гілкою, а вище здіймається вгору на 38 метрів чотиригранний обеліск, вершина якого прикрашена орденом Перемоги. По боках обеліска розташовані чотири лаврові вінки, виконаних в бронзі - вони символізують собою кількість фронтів, які брали участь у визволенні всій Білорусії від німецьких окупантів. Чотири сторони монумента прикрашені рельєфними картинами - вони розповідають відвідувачам задум творців пам`ятника. Білоруські скульптори в своїй творчості увічнили подвиг предків! На площі біля пам`ятника розташовані подіуми з капсулами, які зберігають Святу землю міст-героїв, всього тут зберігається 12 капсул. Наявність даних артефактів особливо підкреслює важливість пам`ятника!
Монумент поставлений в 1954 році в пам`ять воїнам Червоної армії і білоруським партизанам, героїчно билися за свободу своєї Батьківщини. Урочисте відкриття обеліска було призначено до десятиріччя звільнення республіки від окупантів. 3 липня 1961 року воєначальник С. Бурдейний, удостоєний звання героя СРСР і почесний житель міста Мінська, запалив біля підніжжя монумента вічний вогонь. Через 23 роки в той же день на чергування біля пам`ятника заступив Пост №1. Почесну вахту пам`яті героям і жертвам Великої Вітчизняної війни кращі школярі Мінська несуть і сьогодні. Більше 25 тисяч юних мінчан стали учасниками меморіальних загонів, які несуть вахту на посаді №1. Під площею була створена кільцева галерея, що переходить в столичний зал пам`яті. У його центрі розташований великий вінок, створений з художнього скла - він світиться зсередини. На стіні знаходиться Зірка Героя і мідні пластини з прізвищами 566 воїнів Радянської армії, вони проявили особливий героїзм в боях за рідну землю, в зв`язку з чим були удостоєні найвищої нагороди. Серед мінчан ходять легенди про те, що орден, розташований вгорі монумента, покритий сухозлітним золотом, а камені, якими він інкрустований - дорогоцінні. Історія розповідає про старого ювеліра, прикрашають орден справжніми рубінами і діамантами. У глибокій старості він відкрив своїм учням таємницю про те, що не всі рубіни справжні: частина була штучно вирощена в лабораторії, так як справжніх коштовностей просто не було в достатній кількості.
Якщо затриматися на площі до темряви, то можна буде насолодитися нічним підсвічуванням площі, яка ще більше підкреслить строгість і симетрію ансамблю. Понад півстоліття стріла монумента нагадує городянам і гостям столиці про безсмертний подвиг колишніх поколінь!
