Солотчинский різдво-богородицький жіночий монастир
Адреса: Монастирська площа, 1а, селище Солотча, Рязань.Телефон: +7 (4912) 28-79-37.Как дістатися: на автобусі чи маршрутці з автовокзалів "Пріокскій" і "Торговий Городок" в Рязанідо селища Солотча - до зупинки " Монастирська площа ".
Рязанське князівство протягом довгого часу захищало західні кордони Русі від нападок монгольських орд. У період феодальної роздробленості воно стало незалежним, як і багато удільні вотчини, але продовжувало виконувати свої функції. Цього від місцевих князів вимагала власна безпека і накази московських правителів.
Складним часовим проміжком в історії Рязані стала друга половина XIV - початок XV ст., Коли князівством правил князь Олег. Об`їжджаючи свої володіння на початку 90-х рр. XIV століття, він на березі Солотча побачив невелику дерев`яну церкву. У ній служили кілька ченців, яких очолювали відлюдники Василь і Євтимій. Вони жили в келіях, побудованих поряд з церквою. За народними переказами, Олегу настільки сподобалася місцевість, що він вирішив побудувати тут монастир.
Роль Князя Олега в розвитку Солотчинский монастиря
на розвиток Солотчинский Різдво-Богородського жіночого монастиря Князь Олег виділяв великі кошти, землі, майно і коштовності. Традицію цю багато років продовжували його нащадки - діти, внуки і навіть правнуки. Завдяки заступництву княжого роду монастирський комплекс швидко розвивався, збільшував кількість володінь і майно. Ще за життя Олега тут побудовані Покровська і Свято-Богородицька церкви, чернечі келії.
Дві окремі келії зведені для князя і його дружини. Сам Олег наприкінці XIV століття був пострижений у ченці, іноді приїжджав сюди помолитися, побути на самоті. При цьому він залишався князем рязанської землі, який 50 років керував князівством. Після смерті разом з дружиною вони були поховані на монастирському території. Цікаво, що і дружина князя - Єфросинія - прийняла чернечий постриг за життя і була засновницею іншого монастиря - Зачатьевского. Останки князівської пари перебували в Покровському храмі монастиря до 1768 року, але потім перенесені в сусідню церкву. Причинами цього послужило обвалення берега річки, аварійний стан собору Покрови.
Більше 500 років в монастирі перебувала і кольчуга князя, яку Олег носив не знімаючи. Після революції 1917 р вона передана в місцевий Історичний музей. До місця поховання подружжя нерідко приходили люди, які вірили, що його останки здатні зцілити від хвороб, особливо душевних, пияцтва і алкоголізму. З цією ж метою багато віруючих надягали кольчугу, щоб отримати зцілення.
Подальша історія обителі
Солотчинский монастир був одним з найбільш відомих і багатих як в Рязані, так і на Русі. Багато князів намагалися щось побудувати на його території, зробити йому багаті дари. В середині XV століття тут з`явилася кам`яна Церква чудотворця Олексія, який в той час був митрополитом. Вона простояла понад 400 років, а потім була зруйнована через аварійний стан.
В кінці 1680-х рр. монастирським настоятелем став Ігнатій, з ім`ям якого пов`язують повернення обителі величі і слави. Він активно займався відновленням старих будівель, будівництвом нових. При ньому тут з`явився неповторний архітектурний комплекс, побудований в стилі бароко. У XVII столітті тут з`явилися іконописна школа та архів, де були зібрані документи XV-XVII ст. Кількість земель, якими володів у той час Солотчинский монастир, налічувалося понад 8 тис. Га. При цьому лісів, озер і господарських угідь у нього було в три або навіть чотири рази більше. У 1860-х рр. тут проведені часткові відновлювальні роботи, під час яких відремонтували церкви XIV століття, чернечі келії і архів.
Після революції 1917 р сакральний комплекс закрили, а більшість старовинних церков зруйнували, знищили і розграбували. Святині були вивезені в невідомому напрямку. Незабаром тут відкрилася колонія для малолітніх злочинців, в окремих же будівлях обладнані складські приміщення, клуб і кінозал. Радянська влада тривалий час вирішували долю княжих мощей, відправлених в Губернський музей в Рязані. Уже в 1990 р їх повернули Російської православної церкви, а на початку XXI століття вони передані в монастир.
Відродження Солотчинский монастиря почалося на початку 1990-х рр. - коли тут розмістилася жіноча обитель. За два десятиліття повністю відремонтували дві стародавні церкви, житловий корпус, огорожу, келії архієрея. Тоді ж для зручностей черниць зведені корпус для сестер, трапезна, господарські та адміністративні будівлі. Велику цінність для пам`ятки православ`я, істориків і вчених представляє бібліотека, де зібрано безліч документів, книг і грамот. Монастир діє як паломницький центр. Для відвідувачів тут створені відмінні умови для проживання, молитов, екскурсій та відвідування храмів.
Архітектурні пам`ятники монастиря
Найдавнішою монастирської будівництвом вважається Покровський храм, де колись зберігалися мощі згаданої вище князівської пари. У XVI столітті все храмові будівлі стали перебудовуватися на кам`яні. На жаль, Церква святої Покрови була зруйнована через обвали.
Всього в монастирі діють три церкви, побудовані в кінці XVII століття. До них відносяться трапезний Храм святого Духа, церкви Різдва Богородиці та Різдва Івана Предтечі (надбрамна). Відвідування кожної з них приводить у захват як православних паломників, так і звичайних мандрівників, які опинилися в Рязані.
Важливими історичними пам`ятками є стародавні стіни монастиря і собор Різдва. Для мистецтвознавців всі будівлі обителі мають незвичайну цінність, оскільки вони прикрашені кахлями. На них зображені картини з Біблії. Знаходяться тут кахлі мають рельєфну форму, поліхромної, містять орнаментальні мотиви.
Солотчинский монастир в Рязані є не тільки важливим духовним центром, а й історико-архітектурним комплексом. Тут зберігаються історичні документи, що розповідають про різні періоди історії Рязані, князівства і місцевої князівської династії.
