Торцеві дороги в 1930-і

Пише автор:
- У листопаді 1936 р мене перевели на роботу вОб`ячевскій доручасток. По дорозі Сиктивкар - Мураши восени 1936 р працювало багато табірних автомашінЗІС-5, які перевозили вантажі з залізниці (ст. Мураши). Дорога під сніг пішла з многочісленниміямамі і суцільний колією.

З огляду на такий стан доріг і відсутність гравію, я запропонував побудувати дослідну ділянку дороги з дерев`яною торцевої шашки по с. Об`ячево. ОШОСДОРодобріл цю затію і запропонував терміново составітьпроектно-кошторисну документацію з тим, щоб в 1937 р построітьопитний ділянку - 1 км дороги з торцевої шашки.

Через заотсутствія механізмів земляні роботи і распіловкубревен на шашку проектом передбачалося виполнятьвручную. Ліси за зиму заготовили достатньо, і з мая1937 р я став виконробом досвідченого будівництва. Ввідуотсутствія робочих земляні роботи і розпилювання бревенна шашку до початку сінокосу майже не виробляли.

З метою економії робочої сили я сконструіровалдеревянную частина шашкорезного верстата. Вал і подшіпнікімне допоміг зробити механік Сиктивкара доручасткаН. М. Дубина. Готовий верстат я показав директору МТСі попросив виділити трактор з приводним шківом, пояснивши йому, скільки можна на цьому заощадити часу Ісіль. Він виділив трактор, який для оранки не годився, а на розпилюванні працював добре. Шашки пиляли в двесмени. Норма розпилювання поперечної пилкою вручну надвух осіб становила 7 складеному куб. м, а станкомв складі бригади (2 робочих, 1 тракторист, 1 підліток) вийшло зі складанням в штабелі до 140 складочнихкуб. м. Таким чином, незабаром на біржі з`явилося многонапіленной шашки.

Колгоспи на роботу стали виділяти до 100-150 осіб. МТС додатково виділив один хорошійтрактор і канавокопач, і справа закипіла: розробляли корито, встановлювали завзятий брус, в песчаномкарьере вручну вантажили пісок на бортові автомашини, і, вивантажуючи його на дорогу, укладали торцовуюмостовую. Все робилося акуратно, під нівелір.

Начальник ОШОСДОРа С. Н. Полещіков був інженером-шляховиком. Він, приїжджаючи на строітельствоторцовой бруківці, був задоволений ходом і качествомработ. За хорошу роботу обіцяв мені виділити путевкуна південь в будинок відпочинку.

Коли в с. Об`ячево було побудовано близько 0,5 кмторцовой бруківці, з с. Візінга приїхали председательрайісполкома і секретар райкому партії разом сдорожнимі майстрами І. П. Чугаєвим і С. А. Нікуліним.Мостовая їм сподобалася. Вони попросили побудувати таку ж в с. Візінга, обіцяючи забезпечити всемнеобходімим - лісом, робочою силою і механізмамі.За липень-вересень там теж було побудовано 0.88 км, а в с. Візінга - 0,8 км. Сисольск райісполкомоказивал нам всіляку допомогу.

Як відомо, в 1937 р проводилися массовиерепрессіі. Замість путівки на південь мені прикріпили біркуврага народу і 2 грудня 1937 р заарештували. Я, бившійна день арешту техноруком Об`ячевского доручастка, нібито з метою шкідництва вивів з ладу дорогуСиктивкар - Мураши, неправильно будував торцовуюдорогу. Згодом нас об`єднали в групу «шкідників» (Д. І. Куратов - працівник ОШОСДОРа, Г. Тиришкін - начальник Об`ячевского доручастка, я - Кокотка Н. П. і ще один дорожній майстер (фаміліюзабил). Верховний суд присудив нам усім по 10 летлагерей і 5 років поразки в правах, а при вторічномрассмотреніі в квітні 1939 р нас звільнили заотсутствіем складу злочину.

Торцовая бруківка відмінно відслужила свій термін безремонта. Люди любили не тільки їздити, а й ходітьпо ній. Торцеві мостові ставилися до доріг стверд покриттям.