Угорський досвід злиття підприємництва за новими правилами гри
Процес злиття (концентрації) предпринимательств відображає формування конкурентного ринку в умовах глобалізації. Це зажадало перегляду попередніх підходів, норм і критеріїв, вироблення нових правил гри. Угорщина одна з перших країн ЦСЄ, що вступили на шлях злиття. Прийняті нею сучасні закони про конкуренцію 1997 р дозволили ввести процес злиття в регульовані, цивілізовані рамки.
Законодавче регулювання процесу злиття і поглинання підприємництва. Закон про конкуренцію 1997 вніс ряд істотних змін у порівнянні з законом 1990 р процес регулювання злиття (поглинання) предпринимательств. Перш за все, злиття трактується як концентрація підприємницького бізнесу з метою підвищення його ефективності та конкурентоспроможності. Цим воно відрізняється від звичайної ринкової угоди купівлі-продажу або від об`єднання підприємств з метою посилення централізації управління. Злиття (поглинання) відбувається, коли, по-перше, два або більше раніше самостійних підприємництва об`єднуються в одне, або одне підприємництво поглинається іншим, або частина одного підприємництва стає частиною іншого, незалежного від першого-по-друге, кілька незалежних підприємництва засновують нове підприємництво під спільним керуванням.
Контроль за процесом формування конкурентних відносин в масштабах країни здійснює державний бюджетний орган Відомство економічної конкуренції (ВЕК). Його завдання, компетенцію та структуру визначає закон про конкуренцію. Голова ВЕК призначається президентом республіки строком на шість років. Він керує всією діяльністю ВЕК, виступає роботодавцем за наймом державних службовців ВЕК. Крім розпорядчих функцій голова представляє інтереси ВЕК в державних виконавчих органах влади (в тому числі бере участь в роботі уряду з правом дорадчого голосу), щорічно звітує перед Державним зборами про роботу ВЕК і виконанні закону про конкуренцію, здійснює міжнародні зв`язки з конкурентними відомствами інших країн.
Як випливає з перерахованого, широкий спектр різноманітних функцій ВЕК і його голови не дозволяє зосередитися на глибокому дослідженні і оцінці конкретних ринкових угод. Для цієї мети в структурі ВЕК створений і ефективно діє особливий колегіальний орган -Конкурентні рада. До його складу входять один з двох заступників голови ВЕК, а також 6 членів - незалежних експертів, фахівців вищої категорії, які мають необхідний досвід роботи в своїй галузі. Голови Конкурентного ради строком на 6 років і його членів - без визначення терміну - також призначає президент республіки. Порядок призначення і склад Конкурентного ради роблять його максимально незалежним органом, єдиним, який наділений правом рішення за клопотаннями ринкових суб`єктів, в тому числі по злиттю підприємництва.
Головна причина і одночасно мотивація угод злиття (поглинання) одних брокерських компаній іншими, економічно більш сильними, -аналогічни тим, що характерні для банківського сектора. Угорському ринку цінних паперів притаманна стагнація, а часом і відчутний спад. Природно, це призводить до зниження комісійних відсотків, а отже, і доходів численних брокерських компаній від обороту цінних паперів, що здійснюється на свій рахунок. Для підвищення ефективності роботи брокерського підприємництва послідувала низка великих злиттів біржових брокерських компаній. Наприклад, в 1999 р велике інвестиційне АТ Dunainveszt Ertekpapir Rt., Що займається реалізацією і вкладенням цінних паперів, поглинуло відразу чотирьох угорських конкурентів. В кінці того ж року АТ Concorde Ertekpapir Rt. поглинуло п`ять брокерських компаній по обороту цінних паперів. Свою лепту в цей процес вніс новий закон про цінні папери, згідно з яким брокерською діяльністю дозволено займатися в рамках особливого інвестиційного підрозділу комерційних банків. В цілому, визнаючи необхідність цього нововведення, угорські фахівці вважають проблематичним збереження незалежності брокерських інвестиційних підрозділів після їх асиміляції комерційними банками.
Угорські експерти вважають за доцільне продовження «нової хвилі» злиттів пенсійних фондів. У 1998-2000 рр. серед приватних пенсійних фондів відбулося 5 злиттів, а серед 145 добровільних - 20.
В останні роки угоди злиття все частіше здійснюються на ринку капіталу із залученням біржових брокерських компаній. Причому за сукупною вартістю (ціною) такі угоди перевершують позабіржові. Відзначимо кілька найбільш репрезентативних з 20 великих біржових угод в 1999-2000 рр.
Таким чином, прямі аналогії і зіставлення кількісних характеристик угод злиття в країнах ЄС і в Угорщині некоректні. Разом з тим угорське конкурентне законодавство, що дозволяє перевести процес концентрації підприємництва в регульовані, цивілізовані рамки, а також аналіз конкретних угод нової хвилі злиттів свідчать про наявність об`єктивних умов для подібних зіставлень, перш за все, високого ступеня залученості угорської економіки в глобальну економіку, в першу чергу в інтеграцію країн ЄС. Ця інтеграція має багатосторонній характер і не обмежується тільки традиційними галузями. З огляду на це, Угорщина зберігає поле діяльності для угод злиття і на майбутнє. Очевидно також, що процес цей триватиме в партнерстві з іноземними фірмами, хоча вже з`являються ознаки більшої активності самих угорських фірм. Дійсно, в минулі роки переважало поглинання угорських фірм сильнішими іноземними партнерами. Але як показують дані позабіржових і біржових угод злиття, в останні роки намітилася протилежна тенденція - великі угорські фірми поглинають слабких східноєвропейських партнерів (наприклад, чеська готель, а також Моравський хімзавод), все частіше виступають разом із західними фірмами в якості рівноправних безпосередніх учасників угод злиття , а в ряді випадків і в ролі покупців (наприклад, англійського «Optare» - великого виробника автобусів). У тому ж ряду стоїть угорська велика інноваційна фірма Graphisoft, яка придбала кілька західних інноваційних фондів.
Істотно еволюціонує і мотивація угод злиття. Спочатку для багатьох угорських фірм злиття було вимушеним, воно відбувалося заради виживання в будь-якому статусі. Потім посилилася мотивація скорочення витрат, підвищення ефективності і в кінцевому рахунку конкурентоспроможності. Заслуговує на увагу різне ставлення до угод злиття угорських та іноземних підприємництва. На думку компетентних угорських фахівців, які безпосередньо займаються проблемою злиття, у угорських фірм переважають стратегічні цілі злиття, пов`язані з розширенням можливостей, які відкриває конкуренція. Досягнення цих цілей вони вважають більш важливими, ніж наявність переваг від співпраці декількох об`єдналися підприємництва. Мотиви власників і менеджерів західних компаній, що беруть участь у злитті на території Угорщини, носять більш прагматичний характер. За рідкісним винятком вони керуються не стратегічними цілями, а досягненням хороших фінансових результатів.
