Проблеми розвитку туризму в рф. Частина 1
У прийнятій Урядом РФ концепції довгострокового соціально-економічного розвитку Російської Федерації на період до 2020 року туризм розглядається як істотна складова інноваційного розвитку Росії в довгостроковій перспективі, економічно вигідна і екологічно безпечна галузь національної економіки.
Зміст
Статистичні дані останніх років свідчать про позитивну динаміку основних показників туристичної діяльності в Росії. У поточному році, в умовах кризових явищ, всередині країни відпочивали понад 32 млн росіян (зростання до рівня минулого року 1,6%), за кордон виїхало 3,9 млн російських туристів (зниження в середньому - 15%), в тому числі в країнах далекого зарубіжжя відпочивало близько 2 млн. чоловік (зниження склало в середньому 20%). Частка туризму у ВВП країни становить близько 3,0%. В індустрії туризму та гостинності зайнято понад 1 млн осіб працездатного населення країни. В результаті, не дивлячись на наявність кризових явищ, вдалося створити умови для відпочинку російських громадян і зберегти робочі місця в галузі. На відміну від відпочинку в Росії, більшу популярність починає набирати різне проведення весіль і всілякого відпочинку за кордоном. Наприклад, переглянути
Основне завдання галузі - закріпити намітилася позитивну тенденцію на ринку внутрішнього туризму і зосередити зусилля на розвитку туристично-рекреаційного потенціалу російських регіонів. Росія володіє унікальними природними ресурсами та культурно-історичною спадщиною, що дозволяє розвивати практично всі види туризму. За даними щорічного звіту Всесвітнього економічного форуму наша країна займає за кількістю природних об`єктів 5е місце з 133 країн, по культурним - 9е. При ефективному використанні наявних можливостей і планомірному розвитку туріндустрії, за прогнозом Всесвітньої туристської організації до 2020 року Російська Федерація може увійти в першу десятку найпопулярніших туристичних країн і приймати до 40 млн іноземних і 48 млн російських туристів.
На сьогоднішній день переваги росіян розподілилися наступним чином:
38% - вважають за краще пляжний відпочинок;
20% - подорожують з культурнопознавательнимі цілями;
18% - обирають діловий туризм;
8% - захоплюються спортивним і екстремальним туризмом;
7% - відпочивають з оздоровчими цілями.
Все більшою популярністю стали користуватися круїзний (3%) і сільський туризм (2%).
Зростає інтерес до поїздок по екологічних маршрутах.
Мінспорттуризму Росії спільно з громадськими організаціями, транспортними компаніями і підприємствами туристичної сфери було здійснено ряд заходів, що дозволили забезпечити доступність відпочинку росіян в період літнього високого сезону. Позитивний ефект для розвитку внутрішнього туризму отриманий від прийняття урядових заходів щодо отримання субсидій 50% вартості авіаційних пасажирських перевезень для жителів Далекого Сходу (постанова Уряду РФ від 17 березня 2009 року № 231). Федеральним агентством повітряного транспорту були укладені договори на здійснення перевезень за вказаними напрямками з провідними авіакомпаніями країни ( «Аерофлот», «Трансаеро», «Росія», «Якутія», «Сибір», «Владивосток Авіа" і "Алроса").
Мінспорттуризму Росії в 2009 році був прийнятий цілий ряд законодательноправових актів, спрямованих на розвиток туризму. Внесені зміни в Федеральний закон «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації» дозволили муніципалітетам розвивати туристичну інфраструктуру і передбачати в своїх бюджетах кошти на розвиток туризму в своєму регіоні, що дуже розширило можливості і малих міст для активізації туристської сфери.
На облаштування пляжних територій курортних міст позитивно позначилися зміни земельного законодавства. Передача земельних ділянок, які перебувають у межах курортів федерального значення, у власність суб`єктів Російської Федерації або муніципальну власність дозволила більш ефективно розвивати пляжний відпочинок і підвищити якість послуг, що надаються.
Позитивний ефект отриманий від внесення змін у федеральний закон, що регулює порядок виїзду і в`їзду в Російську Федерацію, істотно спростив візові формальності для іноземних туристів, що прибувають до Росії на поромах. Скасування в`їзної візи для відвідування туристичних центрів нашої країни на термін до 72 годин сприяла зростанню туристських прибуттів в портові міста і близько розташовані до них туристичні центри. Прийняті зміни до Правил здійснення міграційного обліку іноземних громадян в Російській Федерації спростили процедуру реєстрації туристів, що дозволило зняти обґрунтовані невдоволення з їхнього боку.
Міністерством ведеться робота з підготовки змін до федерального закону № 132 щодо визначення класифікації об`єктів туристичної індустрії та проекту постанови Кабінету Міністрів України про введення Державної класифікації об`єктів туристичної індустрії. Класифікація дозволить створити уніфіковану систему вимог щодо якості та безпеки наданих туристських послуг і дозволить споживачам здійснювати їх компетентний вибір. Компанії, які надають туристичні послуги з розміщення, організації пляжного і гірськолижного відпочинку, зможуть привести технічний стан туристських об`єктів у відповідність до сучасних вимог, більш активно позиціонувати і просувати їх на внутрішньому і міжнародному ринках, а також забезпечувати споживачів необхідною і достовірною інформацією.Для ефективного проведення класифікації необхідно провести масштабну роботу з підготовки і атестації експертів з використанням потенціалу туристських вузів, на базі яких можна найбільш ефективно організувати навчання і підготовку експертів системи.
Вжиті заходи важливі для внутрішнього і в`їзного туризму, а також для зростання чисельності російських і іноземних туристів, які подорожують по внутрішнім туристських маршрутах.
Існують, на жаль, проблеми, що стримують розвиток туристичної сфери: недостатньо розвинена туристична і транспортна інфраструктура, низька якість і висока вартість послуг, малоефективна пропаганда і відсутність нових відомих брендів, недосконалість системи підготовки кадрів.
Кадрове забезпечення вітчизняної індустрії туризму є недостатнім як в кількісному, так і якісному відношенні, і не дозволяє створювати конкурентоспроможний туристичний продукт. Створення сучасної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, системи безперервного навчання дозволить отримати необхідні сучасному туристському бізнесу кадри.
Особлива увага приділяється усуненню перекосу в структурі підготовки фахівців, яка на сьогоднішній день характеризується браком фахівців середньої ланки і обслуговуючого (лінійного) персоналу. Підготовка затребуваних на ринку праці фахівців усіх рівнів професійної освіти передбачає визначення переліку необхідних ринку праці професій, розробку кваліфікаційних вимог до цих професій, оформлення вимог у вигляді професійних стандартів, розробку на їх базі освітніх програм різних рівнів і введення систем сертифікації персоналу (їх кваліфікації або компетентності ).
Відео: Проектний Олімп допоможе виявити кращі практики розвитку туризму в суб`єктах Росії
Необхідно провести моніторинг попиту і пропозиції на ринку праці, щоб визначити профессіональнокваліфікаціонную структуру потреби в робочій силі. На федеральному і регіональному рівнях необхідно розробити прогноз попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці в рамках професійних кваліфікаційних груп, видів економічної діяльності, а також укрупнених спеціальностей відповідно до Класифікація спеціальностей за освітою.
Таким чином, для кадрового забезпечення туристичної індустрії необхідно здійснити наступні заходи:
• провести аналіз потреб ринку праці в кадрах нових спеціальностей і професій і внести доповнення і зміни в Загальноросійський класифікатор професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів (ОКПДПР);
•розробити за новими професіями кваліфікаційні вимоги і створити розділ «Кваліфікаційні характеристики посад працівників туризму» в Єдиному кваліфікаційному довіднику посад керівників, фахівців і службовців;
•прийняти професійні стандарти за професіями працівників туристичної індустрії на основі нових підходів, розроблених і впроваджуваних Національним агентством розвитку кваліфікацій РСПП (Макет професійних стандартів, положення про професійні стандарти і т.д.);
•розробити галузеві кваліфікаційні рівні та шляхи їх досягнення для включення в Національну рамку кваліфікацій і Національну систему кваліфікацій.
Відео: Заповідні території 1 часть 20 04 16
Галузева рамка кваліфікацій призначена для різних груп користувачів (об`єднань роботодавців, органів управління освітою, підприємств, освітніх організацій, громадян) і дозволяє розробити систему сертифікації персоналу (кваліфікації персоналу та компетентності), яка може бути поширена на випускників усіх рівнів професійної освіти, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації. Сертифікація персоналу розглядається сьогодні як засіб створення умов рівного доступу громадян до галузевих ринків праці і підвищенню правової захищеності працівників при проведенні атестації, як засіб підвищення якості робочої сили. Роботи в області розвитку сертифікації персоналу здійснюються в чотирьох напрямках:
I. Сертифікація персоналу різних видів економічної діяльності
II. Сертифікація організацій за результатами їх діяльності з розвитку персоналу (сертифікація кадрового менеджменту)
III. Сертифікація кваліфікації випускників закладів професійної освіти.
IV.Сертіфікація керуючих (директорів підприємства)
Роботодавці зараз висувають нові вимоги до персоналу з точки зору його компетентності. Ці вимоги знаходять відображення в професійних стандартах, розроблених з урахуванням необхідних кваліфікаційних рівнів підготовки і є основою для розробки і вдосконалення освітніх стандартів і програм.
В якості основи для нових професійних стандартів і розділу в Єдиний кваліфікаційний довідник посад керівників, фахівців і службовців необхідно використовувати Кваліфікаційні вимоги (професійні стандарти) до основних посад працівників туристичної індустрії, затверджені постановою Мінпраці Росії № 8 від 17 травня 1999 року. Документ був розроблений на основі досліджень, виконаних в рамках Проекту ЄС / ТАСІС EDRUS 9510 «Зміцнення навчальної бази для індустрії туризму», і уніфікований з європейськими вимогами до працівників сфери туризму і готельного бізнесу.
На основі угоди про взаємодію Міністерства освіти та науки Росії і Російського союзу промисловців і підприємців від 25 червня 2007 року встановлено Національне агентство розвитку професійних кваліфікацій, завданнями якого є:
1) формування та актуалізація нормативноправовий бази в галузі розвитку професійних кваліфікацій з розробки професійних стандартів та системи сертифікації персоналу;
2) сприяння створенню галузевих структур за видами економічної діяльності, які дозволять формувати і актуалізувати основні вимоги до професій;
3) впровадження систем професійних стандартів і сертифікації персоналу.
Важливим елементом освітнього процесу повинні стати програми підвищення кваліфікації викладацького складу, зокрема програма «Навчання навчальних». Більшу увагу слід приділяти практичним заняттям, розширенню бази для проходження студентами стажувань в організаціях туристської сфери, - в готелях, підприємствах харчування, екскурсійних бюро, турагентствах і туроператорских компаніях і ін.
Істотний прорив у розвитку туризму можливий лише за умови системного ефективного державного управління та активної інноваційної роботи бізнесу на місцях. У ряді регіонів така робота вже проводиться, в тому числі в рамках реалізації регіональних стратегій і цільових програм розвитку туризму. Такі програми дозволяють концентрувати і раціонально розподіляти бюджетні кошти для вирішення першочергових проблем соціального та економічного розвитку територій. Туристська галузь повинна зіграти важливу роль у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку більшості регіонів нашої країни і бути істотним джерелом додаткового, а іноді і основного доходу населення, що проживає в регіонах з низьким рівнем ВРП. Розвиток регіональної туристської сфери може стати однією з головних бюджетоутворюючих галузей, що сприяє диверсифікації економіки і збільшення зайнятості населення, в тому числі і суміжних видів економічної діяльності. Особливо це актуально в умовах економічної та фінансової кризи.
Найважливішим завданням держави у сфері туризму була і залишається завдання розвитку сучасної туристичної інфраструктури, створення умов для залучення інвестицій і активна пропагандистська кампанія туристських можливостей країни.
У Тунісі в результаті реалізації державних заходів щодо стимулювання інвестицій в туристичну інфраструктуру потік іноземних туристів зріс в 3,5 рази і склав близько 7 млн осіб на рік, а виручка сектора туризму збільшилася до 4 млрд дол. На рік.