Забезпечення інфраструктурного та кадрового забезпечення інноваційної діяльності в готельній сфері. Початок
Інноваційний процес здійснюється в певній економічному середовищі, яка формується під впливом багатьох факторів. В області інноваційної політики важливу, а часто, і головну роль тут відіграють державна політика інновацій, промислова і наукове середовище суспільства, спрямовані, перш за все, на побудову національної інноваційної системи (НІС).
У даній системі поєднуються дослідницька среда, промислова конкурентне середовище, а також механізм, що організує, з одного боку, трансфер знань, а з іншого, - орієнтацію дослідницької середовища на задоволення виникаючих інноваційних потреб розвитку виробництва. На наш погляд, НІС забезпечує, перш за все, створення і підтримання інноваційної інфраструктури, що дозволяє генерувати інновації в суспільстві та виробниче середовище.
Відзначаючи роль держави в розвитку інновацій, не можна не відзначити, що Росія стоїть на самому початку шляху побудови національної інноваційної системи. У той же час в останні роки в економічній політиці держави намітилися певні зрушення, пов`язані зі спробою регламентування та стимулювання інноваційних процесів. У Російській Федерації прийнято цілий ряд нормативно-правових актів, що регламентують інноваційну діяльність, однак, на нашу думку, механізм практичної їх реалізації далеко не досконалий. Основна проблема полягає в безсистемності, відсутності взаємодії інноваційних та державних структур, низький рівень стимулювання інфраструктури, наявності адміністративних бар`єрів та інше, що підтверджується іншими дослідженнями.
У Росії основою державної інноваційної політики є становлення жорсткої державної інфраструктури з бюджетним фінансуванням, при цьому основними одержувачами бюджетних коштів на дослідження, пов`язані з фундаментальними розробками, є переважно відділення Російської Академії Наук, інші академічні структури, галузеві міністерства. А в розвинених країнах інноваційні проблеми вирішуються в основному методами стимулювання. Замовити
Крім безпосередньо державного регулювання інноваційної діяльності основною проблемою розвитку інновацій є «система, яка виробляє знання», рівень сучасної науки і винахідницька активність економіки. Дана проблема, на наш погляд, лежить в площині безпосереднього забезпечення умов реалізації інноваційних процесів, що безпосередньо пов`язано зі створенням і розвитком інноваційної інфраструктури. На основі комплексного дослідження нами запропонована систематизація видів інноваційної інфраструктури.
Запропонована класифікація грунтується на комплексному підході, що включає в інноваційну інфраструктуру як підприємства, що здійснюють створення на всіх стадіях циклу інноваційні продукти, так і фінансові організації, установи з підготовки інноваційних кадрів, науково-дослідні, консалтингові та інформаційні структури.
Що стосується підготовки і перепідготовки кадрів в області інноваційного менеджменту, то в Росії до цих пір відзначається серйозний недолік кадрів у цій сфері, що, безумовно, перешкоджає
протіканню і інтенсифікації інноваційних процесів. Відсутність подібної системи є ключовою проблемою в розвитку інноваційної діяльності. У зв`язку з цим академік В.В.Кулешов попереджає про так званої «витоку мізків», як серйозну проблему для економіки Росії. Автор підкреслює, що згідно з авторитетним дослідженням, проведеним в Швейцарії, Росія з наукової та інтелектуальної імміграції знаходиться на першому місці з 34 країн, які зазнали обстеженню. Проте, слід визнати, що, починаючи з 2004 року, держава активно прагне до підвищення ефективності освіти в країні, при цьому особлива увага приділяється вищій школі, в тому числі організаційних змін у сфері інтеграції науки і освіти.
Зауважимо, що використання інноваційного механізму в процесі формування соціально-наукового товариства зачіпає як інституційні, так і ринкові інструменти. Якщо держава повинна проводити планомірну політику в області інтеграції освітньої, наукової та виробничої сфер, то ринковий підхід, на який звернули увагу дослідники Р. Вчорашній і О.Сухарев, пов`язаний зі зміщенням «акцентів з прав власності на придбання нових знань і вміле розпорядження старими» . На наш погляд, перетворення в освітньому середовищі багато в чому пов`язані також із змінами в структурі самого виробництва, де все більше місце займають галузі інформації та послуг. У зв`язку з цим авторами відзначається, що до 2010 р всього лише 10% валового національного продукту США буде створюватися в сфері виробництва.Таким чином, в сучасному світі відбуваються зміни, які значно впливають на сутність і існування вищої освіти. Змінюються не тільки форми функціонування і методи реалізації навчального процесу, переосмислюються самі цілі і завдання освіти, перезатверджуються його базові цінності.
В якості основних тенденцій, що змінюють вигляд і зміст освіти, можна назвати:
-зростання взаємозалежності країн і регіонів, який прийнятий позначати терміном «глобалізація», і зміна в зв`язку з цим ролі держави;
-зростання значущості знань як ресурсу економічного і культурного розвитку, яке фіксується в концепції економіки, заснованої на знаннях;
-революція в інформаційних і комунікаційних технологіях, що змінює способи трансляції знань і педагогічні методики;
Відео: Міні-готель
-розвиток глобального ринку праці, яка поставила нові вимоги до особистісних якостей і професійних навичок фахівців.
Одним з найважливіших умов інноваційного розвитку є підвищення загальноосвітнього і професійного рівнів робочої сили, в тому числі в галузі підготовки висококваліфікованих робітничих кадрів, адекватної оцінки вартості робочої сили. У зв`язку з цим, на наш погляд, сьогодні критично важливим виявляється створення міцних зв`язків між галузями виробництва знань (наукою), трансляції знань (освітою) і застосування знань (економікою). Представлена тріада (наука-освіта-економіка) - нове явище для сфери освіти, яка тісно пов`язана була лише з наукою.
Відео: прямі продажі готельних послуг
Слід зазначити, що освіта і інноваційна інфраструктура в готельній сфері тісно взаємопов`язані. Так, слідуючи традиційній класифікації, одними з основних об`єктів інноваційної інфраструктури в готельній сфері є різні навчальні центри при готелях, навчально-тренінгові готелі, школи та університети готельного бізнесу, незалежні центри з підготовки та перепідготовки кадрів в області гостинності. В даний час інноваційна інфраструктура в готельній індустрії активно розвивається в усьому світі, проте, центром інноваційних форм туристського і готельного освіти є Європа. Згідно з даними Європейської асоціації освіти Еігор типовими представниками європейської освіти є:
1) Німецька система - фахівець-практик;
2) Англійська система - менеджер-теоретик;
3) Французька система - професійні навички плюс базові теоретичні знання.
У німецькій системі після 3-х річного базового навчання молодий спеціаліст спочатку не менше 2-х років працює на різних підприємствах, а потім з метою самовдосконалення отримує подальшу освіту з чіткою операційної орієнтацією в школі готельного бізнесу. Діаметрально протилежної є англійська система, яка, в основному, базується на навчанні в аудиторії і орієнтоване на ті позиції, де здійснюється управління, організація та контроль. Проте, готельні школи Великобританії знаходяться в постійному контакті з професіоналами готельної галузі і науково-дослідними установами.
Французька система поєднує в собі обидві попередні системи на всіх рівнях підготовки: поєднує в собі послідовність стажувань та навчання в школі з метою підготовки практиків як низькому ступені, так і для підготовки кадрів середньої ланки.
Такі країни як Швейцарія, Голландія, Ірландія, Австралія, Нова Зеландія також є провідними щодо впровадження інноваційних методів навчання готельному бізнесу.
В Європі визнаним лідером в області використання інноваційної готельної інфраструктури в сфері освіти є Швейцарія. Тут практичною базою готельного освіти є навчальні готелі (готель HIMв структурі школи IHTTI, готель SHMS) - традиційні готелі в Швейцарії і інших країнах (школи HTM, CRCS, Glion) - цілий навчальний курорт (школа SHMSUniversityCentreLeysin). У Голландії також розташовані відомі в сфері готельного освіти школи, одна з яких ЦРЕ діє на базі готелю і має широку мережу філій в Катарі, ПАР, Таїланді та Китаї. Цікавим бачиться також досвід Ірландії у використанні інноваційної готельної інфраструктури в освітньому процесі, де, наприклад, на базі американського коледжу в Дубліні надається максимальний час практичної підготовки в порівнянні з усіма дослідженими нами інноваційними структурами в готельній сфері.
США, будучи світовим лідером по доходах від туризму і за індексом освіченості населення, займає одне з лідируючих місць за якістю освіти в сфері туризму та індустрії гостинності, достатку бізнес-шкіл, а також наявності спеціалізованих відділів і кадрових агентств при освітніх установах, об`єднаних єдиною інформаційною системою з організаціями туріндустрії і займаються працевлаштуванням молодих фахівців, які.
Туристське освіту в країнах Азії має тенденцію запозичення освітніх програм США і європейських країн. Так, освітня система в туризмі та готельній сфері Кореї, як однієї з найбільш розвинених в Північно-Східній Азії, характеризується великою чисельністю різних навчальних закладів, проте до цих пір не має чіткого розуміння вимог до працівника туристичної індустрії. У Китаї освітні програми в туристській сфері надають 1100 навчальних закладів, проте відсоток зайнятих у туризмі з середньою професійною освітою і вище становить всього 24%. В Індії лідер туристської освіти інститут готельного менеджменту SARVAактивно взаємодіє з готельної асоціацією США, а в країнах Близького Сходу найбільш представницьким вважається Інститут підготовки фахівців, наукових досліджень і оперативних консультацій в сфері туризму (INSTROST), Який співпрацює з університетом в Страсклайде (Великобританія).