Чи можлива якісно нова опозиція?

У зв`язку з ослабленням комуністичного і робітничого руху вирішувати корінні соціальні завдання може виникнути нова опозиція в більш досконалої формі соціального протесту, якою буде під силу докорінну перебудову світу на основі справжньої демократії і усунення соціальної нерівності.

Виходячи з того, що в розвитку світової спільноти в даний час було виявлено такі тенденції, як стирання кордонів між капіталістичними державами, зовнішніми і внутрішніми проблемами і твердження «глобальної громадянської етики», об`єктивно виникає потреба створення такої політичної організації, яка б максимально задовольняла поступальний розвиток сучасного світу до більш досконалої соціальної системі.
Можливо ми станемо свідками народження демократичного руху нового типу на основі соціалістичної ідеології, гідного вирішення протиріч сучасної епохи.
Майбутнє цього соціально-політичного феномена буде залежати від того, наскільки він стане заможною з ідеологічної, економічної та організаційної точок зору. Прогресивне людство може сподіватися, що цей рух перетвориться на потужну соціальну силу, здатну привести до радикальних змін в суспільно-політичному устрої світової спільноти.

Перш за все істотних змін можна буде очікувати у формуванні ідеології демократичного руху нового типу. Цей процес в доступному для огляду майбутньому може йти, ймовірно, по шляху подальшого осмислення досягнутих результатів протестних дій і пошуку нових, більш радикальних шляхів оновлення ідеології.
З цього приводу один з французьких політологів Ж.Крістен заявив недавно, що «протестні дії французів в жовтні 2010 року спонукають громадськість серйозно переглянути свої позиції».
Пошук цих позицій найімовірніше буде включати в себе не тільки аналіз протестних дій по «спрощення капіталізму», а й вивчення досвіду ряду держав світу з більш рішучого перетворення соціального життя суспільства (Китай, КНДР, Куба, В`єтнам, Венесуела).

Не виключено, що демократичний рух нового типу віддасть перевагу радикальну ідеологію і стане на шлях докорінних перетворень.
Але тут виникає питання: «Чи можливе досягнення таких результатів мирним шляхом, без революційних потрясінь?».

Звісно ж, що при певних умовах це можливо шляхом парламентської боротьби, хоча для цього демократичний рух нового типу має у своєму розпорядженні в парламенті більшістю, що поки вельми проблематично. Залишається революційний шлях захоплення влади, тобто застосування насильницьких дій, неодмінною умовою якого має бути наявність у демократичного руху нового типу політичних організацій (партій) та силового ядра, здатних організовувати і повести маси на повалення існуючого політичного ладу.
Не менш важливі економічні передумови подальшого розвитку демократичного руху нового типу. Тут слід мати на увазі два аспекти: перший - країна, де має місце демократичний рух нового типу, повинна мати досить розвинену економіку як фундамент розвитку позитивних соціальних процесів і другий - демократичний рух нового типу має у своєму розпорядженні певні економічними можливостями для забезпечення власного існування спочатку як протестної організації, а потім провідною (радикальної) сили суспільства.
Чи можливо це в сучасних умовах? Відповідь проста - проблематично. Справа в тому, що будь-яка сучасна держава, втягнуте в орбіту глобалізму, буде намагатися всіма способами не допустити існування, а тим більше фінансування на своїй території демократичного руху нового типу, здатного створити загрозу його віковим підвалинам. Іншими словами, породити свого могильника.

Тому, кажучи словами колишнього президента США Д. Буша, якщо «терористи задумаються зазіхнути на основи нашого суспільства, ми покажемо, на що ми здатні».
Ще більш виразно сказала з цього приводу канцлер Німеччини А.Меркель: «Ми ще в змозі посперечатися з новоявленими демократами за твердження наших ідеалів».

Президент Франції заявив, що «наша Велика революція давно все розставила на свої місця».
З організаційної точки зору слід очікувати подальшого згуртування демократичного руху нового типу за підтримки ряду країн соціалістичної орієнтації, насамперед, в рамках національних держав, а потім і об`єднання їх в міжнародному масштабі. Якщо в першому випадку в ряді країн вже є позитивні зрушення, то в другому можна говорити лише в рамках можливого.
Для цього, мабуть, буде потрібно копітка робота по об`єднанню радикальних організацій, демократичних ЗМІ, зміцненню авторитету лідерів демократичного руху нового типу.
Наші припущення - це лише можливі контури демократичного руху нового типу в доступному для огляду майбутньому. Але неминуче одне - зміцнення демократичного руху нового типу з його програмними установками і тактикою дій.
Не за горами стане питання про об`єднання зусиль в боротьбі за корінні демократичні перетворення всіх прогресивних верств населення Землі: соціалістів, соціал-демократів, антиглобалістів, комуністів.
Дивлячись на політичну карту світу, не можна не замістити, що набирають силу країни соціалістичної орієнтації в Азії на чолі з Китаєм. Вирує Латинська Америка, поки на роздоріжжі перебувати Африка, Близький і Середній Схід.
Все це разом узяте є більш серйозним викликом глобалізму, ніж сучасний тероризм. Але якщо зусилля країн прогресивної орієнтації зіллються в єдиний потік з опозиційним рухом нового типу, світовій системі капіталізму доведеться нелегко, і вона змушена буде приймати радикальні заходи для продовження свого існування.

висновки:
1. На зміну сьогоднішньої опозиції цілком можливо прийдуть опозиційні сили нового типу, що ставлять собі за мету досягнення корінних радикальних змін.
2. Зрушення в політичному протиборстві за корінні соціальні перетворення, без застосування і з застосуванням методів насильницьких дій, можуть відбутися в сучасному світі лише за умови використання принципово нових засобів і методів досягнення політичних, економічних реформ.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Різне