Ес і пострадянський простір: нові горизонти ділового партнерства.
У своїй доповіді президент LPK доктор Бронісловас Лубіс нагадав, що LPK є найбільше і найбільш авторитетне професійне об`єднання підприємців Литви і є як членом МКПП, так і членом Союзу конфедерацій промисловців і роботодавців Європи (UNICE), місцеперебування якого знаходиться в Брюсселі, завдяки чому LPK бере участь в процесі законотворення Європейського союзу. Членство в ЄС означає для Литви, як і для інших країн Балтії, велику політичну і економічну стабільність, участь в спільному європейському ринку, вільне просування товарів, капіталу і людей, зростання інвестицій і додаткові кошти, отримані з фондів ЄС.
Зміст
Відео: Тамара Гузенкова про політику ЄС на пострадянському просторі
Політика добросусідства Європи ґрунтується на планах дій, які складаються з урахуванням специфічних особливостей кожної країни. На жаль, ділова громадськість недостатньо поінформована про те, що відбувається у вищих політичних колах, з підприємцями мало консультуються, їх участь в проектах технічної допомоги, таких, наприклад, як TACIS, значно менше, ніж повинно бути. Таким чином, інтереси підприємців враховуються мало, хоча їх об`єднання є реально діючими елементами громадянського загально-ства і можуть, і повинні грати більш значну роль у формуванні економічної політики Євросоюзу. Тоді як політика добросусідства Європи, так і стратегічне партнерство будуть більш ефективно сприяти зменшенню до мінімуму ризику нестабільності. Цей момент тим більш актуальне, так як більшість нових членів ЄС мають кордони з країнами, які беруть участь в європейському процесі зміцнення добросусідства і стратегічного партнерства.
Відео: Азербайджан і Ставропольський край РФ розвивають співробітництво в курортній сфері
Литовські фірми виробляють такі вироби як: камін, , декоративні огорожі і багато іншого.
Президент МКПП Віктор Глухих в своїй доповіді зазначив, що на великому просторі від Західної Європи до Далекого Сходу циркулюють величезні обсяги різних ресурсів, діють розгалужені транспортні схеми, існують, але при цьому недостатньо використовуються широкі можливості для розширення торгівлі, інвестицій, інноваційного обміну, виробничої і науково-технічної кооперації. На додаток до діяльності державних органів щодо вирішення проблем, що гальмують економічне взаємодія, повинен бути активно підключений потенціал громадських організацій, формувань цивільного суспільства.
Основними цілями і завданнями програми «Захід - Схід: інтеграція і розвиток» на перспективу є як громадський аналіз проблем, що перешкоджають економічному зближенню сусідніх країн, так і пошук ефективних шляхів їх вирішення на основі прагматизму і використання міжнародного досвіду. В умовах глобалізації економіки, інтернаціоналізації підприємництва держава як інструмент управління перестає бути обов`язковим учасником в економічних відносинах. Більш того, сучасні темпи розвитку часом входять в про-суперечить з неповороткими бюрократичними
структурами.
Навпаки громадські та приватні організації активніше виявляють затребувані зараз гнучкість, демократизм і творчий підхід до справи. Їх завдання в області формалізованих відносин - це сприяння створенню єдиного правового поля, включаючи тарифну політику, митні режими, інвестиційне та трудове законодавство, стандартизацію і сертифікацію.
На сучасному етапі найбільш значними і поки важко переборними бар`єрами є: розрив в рівнях розвитку країн - учасниць СНД в цілому-стан економіки ряду держав, які не мають впевненою позитивної дінамікі- істотні відмінності в системах господарювання, принципи організації управління економікою і її реформування.
В рамках співпраці ЄС - СНД ключове положення займає Російська Федерація. Росія як трансконтинентальна держава зацікавлена в створенні реального та ефективного інтеграційного ядра на просторі СНД, з одночасним подальшим розширенням і поглибленням своєї взаємодії з Євросоюзом, що є основним економічним партнером РФ. При цьому особливого значення як для Росії, так і для Балтії та ЄС набуває Калінінградська область.
Гостро постає питання вибору перспективних напрямків співпраці, його раціональної моделі і формату, наповнення відносин усіма галузевими, інфраструктурними, соціальними компонентами. Подальша співпраця з партнерами на спільному європейському «ігровому полі» за єдиними нормам і правилам господарської діяльності дозволить мінімізувати негативні наслідки і в той же час отримати в довгостроковій перспективі значні переваги в контактах держав СНД з приєдналися до ЄС країнами та Європейським товариством в цілому.
Міністерством господарства розроблена програма заохочення інвестицій, реалізація якої спрямована на підтримку проектів прямих іноземних інвестицій, на створення 7 промислових парків в Литві. Пріоритетне для Литви напрямок - виробництво товарів і послуг, що мають високу додану вартість. Міністерство господарства розраховує, що для інвесторів з країн СНД ця програма повинна бути цікавою і корисною. Не менш важлива сфера співпраці між ЄС, Литвою та країнами СНД - енергетика. До сих пір енергетична система Литви інтегрована в енергетичну систему Росії, але тепер, будучи членами ЄС, Литва повинна приєднатися до європейських мереж і розвивати свою енергетичну систему в рівній мірі між Сходом і Заходом. У доповіді віце-президента МКПП В`ячеслава Пшеничникова було підкреслено, що при створенні конгресу визначалася його роль як ліберальна заміна Раді економічної взаємодопомоги - організації планових економік країн соціалістичного табору. Тому спочатку це було об`єднання пред-ставників ділових кіл, в основному саме цих держав і країн колишнього СРСР.
Директор Російсько-Балтійського центру Інституту соціології РАН Ренальдо Симонян проаналізував найбільш часто які поставлені проблеми. Перша, про яку тут багато говорили, - сусідство, сусіди, добросусідські відносини. Ці поняття були наскрізними у всіх виступаючих. За радянських часів Прибалтика була важливим для країни регіоном - ідеальної лабораторією, тут постійно випробовували нові методи госпо-вования, тут був унікальний полігон для впровадження різних управлінських інновацій. Для СРСР Прибалтика була також і вітриною радянської влади.
. У 2005 році обсяг товарообігу між Європою і Азією перевищив 1 трильйон доларів. На жаль, поки тільки невелика частина вантажів йде через Балтику. Отже, у регіону є величезний потенціал. Кожен додатковий відсоток зростання обсягу перевезень через Балтику - це 10 млрд. Доларів. У цих умовах варто зосередити увагу бізнесу не на внутрішній конкуренції, а на зовнішній. Уряди деяких країн і перш за все Туреччини стали ініціювати великі міжнародні проекти, що передбачають транспортування вантажів в обхід Росії і, отже, країн Балтії. І це стосується не тільки нафтопроводів, але і всього комплексу світової логістики і транспортних комунікацій. Сьогодні Росія нарешті стала усвідомлювати себе транзитною країною, а свою територію як найкоротший шлях з Південно-Східної і Центральної Азії в Європу. Але поки прибуток за транзит невелика, в 2005 р
близько 35 млрд. доларів. Для порівняння: маленька Данія отримала в тому ж році 38 млрд. Доларів. Взаємовигідна співпраця - це ще один наскрізний поняття цієї конференції. Балтійський регіон має все необхідне для цього тут все є. Треба тільки зуміти домовитися, налагодити нормальні ділові зв`язки. Країни Ганзейського союзу в XIV-XV століттях були самим процвітаючим регіоном Європи. Чи можливий новий Ганзейського союзу? Цілком, але для цього конфронтацію повинна замінити кооперація.
