Македонія - ще одна больова точка балкан
Відео: 17 пекельних больових точок
Зміст
Ось уже два десятиліття про Балканах пишуть багато, цей регіон привертає інтерес журналістів і вчених своїми драматичними подіями в Хорватії, Боснії і Герцеговині.
З появою (1991) на політичній карті Європи незалежної македонської держави воно стало відразу викликати інтерес міжнародної спільноти.
Відео: Больові точки людини Як впливати на больові точки людини на Freelancegroup ru
- По-перше, тому що Македонії, на відміну від інших республік, вдалося вийти зі складу СФРЮ мирним шляхом, уникнувши військових зіткнень.
- По-друге, вже 20 років ця держава живе з тимчасовою назвою і під таким визнана в ООН.
Винуватцем такої ситуації стала Греція, яка оспорює у македонців право називати свою країну Македонією. Греція рішуче протестувала проти назви республіки Македонія (бо так називається область в Північній Греції) і проти використання історичної грецької атрибутики в офіційній македонської символіці. Крім того, Греція наполягала на певних гарантіях з боку Македонії, а саме на те, що та не має територіальних претензій до сусідніх держав. Уряд Греції заявляло, що ніколи не погодиться, щоб в назві сусідньої республіки були грецьке слово «Македонія» або похідні від нього.
Таким чином, набуття Македонією незалежності викликало до життя суперництво і претензії її сусідів, а тим самим і напруженість у відносинах з міжнародними організаціями. Саме тому держава не було прийнято в ООН під ім`ям Республіка Македонія, а під дипломатичним тиском з боку Греції в квітні 1993 року їй дали тимчасову назву «Колишня Югославська Республіка Македонія (КЮРМ)». З активізацією сепаратистського руху в Косові зросла роль Албанії як лідера албанського об`єднавчого процесу на Балканах. Албанія вже декілька десятиліть підгодовує агресивний албанський націоналізм як засіб для реалізації своєї ідеї про «Великої Албанії» - проекту об`єднання земель з більшістю албанського населення. У таку Албанію увійшла б і частина Македонії. Про це свідчать і заяви офіційних осіб Албанії.
Албанія відразу після розпаду Югославії активізувала політику, спрямовану на інтернаціоналізацію албанського питання на Балканах без власного безпосереднього втручання. Суть цієї тактики полягала в тому, щоб представити албанський народ як «розділеного несправедливістю історії». Якщо албанський народ має більшість на будь-якої території, то, отже, він має «історичне і моральне право на возз`єднання і об`єднання». На це спирається «правова складова» албанського питання. Тому Тирана переконувала світову спільноту в тому, що права албанської меншини «послідовно ущемляються» і саме цим можна пояснити обурення і протести албанців у всьому регіоні.
У 2001 р македонські організації в Албанії закликали своїх співвітчизників не брати участь в перепису населення, оскільки влада не внесли до списків визначення «македонець».
Згідно з доповідями Комісії ООН з прав людини, у македонців немає своїх представників у владі і парламенті, що надаються культурні права незначні, державне телебачення ніколи не мовило македонською мовою, а албанське радіо веде трансляції македонською мовою протягом усього п`яти хвилин в тиждень. Освіта македонською мовою проводиться тільки в районі Мала-Преспа в декількох початкових школах і всього до четвертого класу. Крім того, Албанія, як і раніше не визнає Македонія за її конституційною назвою.
Ось уже 20 років Македонія живе і розвивається з «тимчасовим» ім`ям, яке змінити заважає позиція Греції. Греція з перших днів незалежності македонської держави стала заперечувати право нової країни на назву Македонія.
Греція в ООН пролобіювала Резолюцію 817, що зобов`язує Македонію «вести переговори» з нею для вирішення питання про власній назві країни. Згодом Греція стала блокувати будь-які міжнародні зусилля Македонії по самоствердження.
З кінця 2005 р Македонія - офіційний кандидат на вступ до Євросоюзу, але Греція всіляко перешкоджає їй на шляху євроінтеграції, і по її вимогам вже кілька разів відкладалося офіційний початок переговорів про вступ до ЄС.
У 2008 році на саміті Північноатлантичного альянсу в Бухаресті Греція наклала вето на входження Македонії в НАТО, всупереч волі всіх інших членів організації. Нині Греція проводить найбільш активний антимакедонское зовнішньополітичний курс. Він спрямований на нав`язування нового імені македонському державі.
Подібної політикою Греція намагається відвернути увагу міжнародного співтовариства від суті проблеми, пов`язаної з албанським фактором на Балканах, ускладнити становище Македонії, змусити її піти на поступки.
В даний час Македонія вже фактично розділена на дві частини: македонців і албанців, які проживають компактно, відокремлено і напівнезалежні, які вважають, що формальне закріплення існуючих реалій тільки питання часу. Таким чином, в регіоні Західних Балкан Греція і Албанія сприяють прискоренню самостійності албанської меншини.
Лідер комуністичної партії Греції Л.Папарігу недавно зізналася в тому, що в політичних колах Греції багато хто розглядає сценарій «Великої Албанії» як засіб застосування остаточного закриття «македонського питання» і питання стосовно назви країни.
Греція впевнена, що Євросоюз зацікавлений в збереженні хороших відносин з країнами-членами ЄС. І дійсно це так. ЄС не передбачає серйозно тиснути на Афіни в питанні визнання назви Республіка Македонія, а тому Греція не буде поступатися в подальших переговорах з Македонією, пропонуючи їй погодитися на інші назви країни: Північна Македонія, Республіка Нова Македонія, Республіка Скоп`є, Центральна Балканська Республіка, Славомакедонія.
Відносини Македонії з Болгарією також складаються непросто. Слід зазначити, що Болгарія в сучасному регіональному геополітичному просторі в даний момент виступає в якості досить стабільного слов`янської держави. Однак, отримавши від уряду Македонії запевнення, що у Македонії немає територіальних претензій до Болгарії і ставши членом ЄС, в Болгарії сколихнулися історичні амбіції.
Використовуючи своє місце в ЄС, Болгарія вже кілька років проводить політику «відкритих дверей» для спрощеного надання болгарського громадянства македонцям за умови, що останні проголосять себе «болгарами за походженням і особистим визначенням». Багато македонців вже отримали болгарське громадянство, але чергу перед болгарським посольством у Скоп`є не зменшується. Сьогодні болгарські депутати в Європарламенті відкрито піднімають питання про визнання і захисту прав штучно створеного нового «болгарської меншини» в Македонії.
Характерно, що подібна вимога виходить від країни-члена ЄС, яка, так само як і Греція, офіційно не визнає існування македонської меншини у себе вдома.
За підтримки своїх грецьких колег болгарські чиновники в Брюсселі старанно працюють над внесенням відповідних поправок в доповідях Європейської комісії, що стосуються Македонії. Болгарія вміло використовує європейський механізм для розширення свого впливу в Македонії, говорить про необхідність вирішувати «двосторонні відкриті питання», хоча Македонія вважає, що у неї немає спірних і невирішених питань з Болгарією.
Останній сусід Македонії, Сербії, не противилася мирного виходу Македонії зі складу СФРЮ і не оскаржувала у македонського народу права на самовизначення, завойоване в ході спільної боротьби проти фашизму. Крім того, в Югославії були визнані права македонської нації і була створена республіка. Після виходу Македонії зі складу Югославії, Сербія ніяк не загрожувала самостійності республіки. Ослаблена санкціями, морально розчавлена «гуманітарними бомбардуваннями» і приголомшена сецесією свого південного краю Косова, Сербія нині є найслабшим учасником в Балканському регіональному клубі.
В цілому у відносинах Сербії і Македонії нині переважає позитивна тенденція, заснована на взаємних економічних і політичних інтересах. Дві країни об`єднує спільне югославський минуле, а також прагнення до євроатлантичної інтеграції.
На задній план відійшли взаємні претензії, здебільшого пов`язані з церковним питанням. У 1958 р Македонська Православна Церква домоглася автономного статусу, а в 1967 р самопроголосив свою автокефалію. Її самостійність в православному світі не визнали. У 2002 р сербський Патріарх Павло закликав до возз`єднання Македонської і Сербської Православних Церков, що викликало серйозний конфлікт між країнами. Але напруженість в церковному питанні вдалося уникнути завдяки почався діалогу між Сербською і Македонської Православними Церквами.
Підводячи підсумки, необхідно відзначити, що Македонія і після 20 років незалежності не має стабільності як у внутрішньополітичному, так і зовнішньополітичному планах. Уникнувши війни з колишніми сусідами по Федерації в 1991 р, Македонія не змогла запобігти зіткнень всередині країни, коли в 2001 р албанці взялися за зброю.
Відносини з найближчими сусідами - Албанією, Грецією, Болгарією - залишають бажати кращого.
Сьогодні практично неможливо уявити мирне існування балканських країн без іноземного втручання. На жаль, сили НАТО в конфлікті з албанцями в Македонії, на півдні Сербії і в Косові показали, на чиєму вони боці. Вони проявили свої «особливі відносини» до непримиренної боротьби албанського народу за свою незалежність. З початку 90-х років США стали допомагати албанцям, підтримуючи їх у антислов`янський протистоянні для остаточного витіснення Росії з традиційного для неї регіону. Саме «гуманітарними бомбардуваннями» США на Балканах продемонстрували політичну доктрину, повністю виключає принципи історичного права, інтересів і прав корінних слов`янських народів. Тому майбутнє македонської держави, так само як і сербського, багато в чому, буде залежати від перспективи розвитку так званого «албанського національного питання» і ставлення до нього, перш за все США і НАТО.
Проте балканським народам не чуже почуття прекрасного. Вони люблять подорожувати, їздять по різних країнах. Дуже багато представників Албанії, Македонії відвідують Санкт-Петербург. Питання житла багато хто вирішує дуже просто: готелі Санкт-Петербурга ціни
