Інституційна підтримка розвитку сільських територій в польщі і англії
За останні десятиліття в Польщі реалізується безліч програм, націлених на багатофункціональний розвиток сільських територій. Такий розвиток полягає головним чином в значно більшій, ніж раніше, диференціації сільської економіки, тобто у відході від монофункциональности, традиційно що грунтувалась на виробництві сільськогосподарської сировини.
Зміст
Відео: # 497 Малий бізнес в Польщі. Реальна історія
Багатофункціональний розвиток - це вміле включення в аграрне простір все нових несільськогосподарських функцій. Багатофункціональний розвиток - поняття дуже широке. Програма активізації сільських територій (ПАСТ) в 2000 - 2004 рр. фінансувалася з кредитних коштів в сумі 118,8 млн. євро, отриманих польським урядом від Світового банку. Приблизно таку ж суму Польща виділила з власних коштів, так що загальний бюджет ПАСТ перевищив 259 млн. Євро. Метою програми була підтримка розуміється в широкому сенсі економічного розвитку сільських територій. Структура ПАСТ включала три базові компоненти:
- Компонент A - мікрокредити, безпосередньо призначені для створення робочих місць поза сільським господарством через підтримку існуючих суб`єктів господарювання або створення нових;
- Компонент B - активізація людських ресурсів через підвищення кваліфікації, освіту і створення інституційного потенціалу адміністрації на локальному та регіональному рівнях;
- Компонент С - пов`язаний з інфраструктурою і орієнтований на інвестиції, що сприяють залученню капіталу на село.
Результати ПАСТ слід оцінювати в двох площинах. Перша -підданими виміру у вигляді нових робочих місць, нових господарюючих суб`єктів, протяжності відремонтованих доріг або побудованих каналізаційних мереж, відремонтованих шкіл, числа занять і курсів. Друга - важка для безпосередньої оцінки, що виражається в ефекті навчання сотень чиновників (перш за все локального рівня), залучених в реалізацію програми, часто у співпраці з державною адміністрацією різного рівня і неурядовими організаціями
Програма «Імпортна кредитна лінія для аграрного сектора -Агролінія» була запущена в рамках першого траншу допомоги, який Польща отримала на початку економічних перетворень в 1991 р Джерелом фінансування були кошти Єврокомісії на основі програми ФАРЕ (PHARE).
Програма «Агролінія» складалася з двох елементів:
- кредитної лінії, призначеної для приватних інвесторів в області виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки та послуг для сільського господарства;
- технічної допомоги, що охоплює навчання, консультування та інформаційну діяльність, забезпечує інвестиційний процес в сільському господарстві і в пов`язаних з ним областях.
В рамках виділеної кредитної лінії в 1991 - 1996 рр. було надано 971 кредит на загальну суму 71 млн. злотих.
Оновлена версія цієї програми - «Агролінія 2000» продовжує реалізацію преференційної кредитної лінії. В її рамках 2534 господарюючим суб`єктам виділена сума в 149 млн. Зл. . Найбільше кредитів отримав сектор переробки, на другому місці було рослинництво, на третьому - тваринництво і послуги, де домінували кредити на агротуристичних діяльність.
«Європейський фонд розвитку польського села» (ЕФРПС), що діє з 1990 року, є неурядовою організацією. Засновником фонду була Комісія ЄС. В даний час реалізуються кредитні лінії, що сприяють ініціативам в наступних областях:
- освіту на селі,
- будівництво сільських доріг,
- водопостачання села,
- розвиток інформаційного суспільства,
- охорону здоров`я (медустанови і аптеки),
- ветеринарія,
- агротуризм,
- розвиток несільськогосподарського малого і середнього підприємництва.
Преференційні кредитні лінії орієнтовані насамперед на сприяння розвитку інфраструктури та підприємництва. Хворим місцем розвитку сектора малих і середніх підприємств є відсутність власного капіталу. Залучення фірмами капіталу з банківського сектора пов`язано з необхідністю отримання гарантій, що створює труднопреодолімий бар`єр для їх розвитку.
Відео: МОЯ АНГЛІЯ 6 | Деякі порівняння Польщі та Великобританії
Тому ЕФРПС заснував товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні поручительства».
Ініціативи ЕФРПС вписуються в рішення найістотніших проблем польського села - створення нової інфраструктури, активізація місцевих громад та боротьба з безробіттям.
На відміну від ряду інших організацій, ЕФРПС не тільки «не проїдати» отримані від Євросоюзу кошти, а й примножував їх. Фінансові виграші від поточної операційної діяльності (кредитів) використовувалися на видачу дотацій. Керівництво фонду уважно спостерігає за змінами, що відбуваються в польському селі, актуалізуючи коло діяльності в залежності від з`являються потреб.
Тепер справжні сигари це не рідкість! Найзатятіші цінителі, не пошкодують велику суму грошових знаків, щоб випробувати величезне задоволення від аромату і смаку справжніх сигар. Саме
Фонд здійснює 4 програми мікроссуд в залежності від джерел фінансування: з коштів вже завершеною Програми активізації сільських терріторій- з власних коштів-з коштів Агентства сільськогосподарської нерухомості держскарбниці (займається реалізацією майна колишніх госхозов) і засобів Польського агентства розвитку підприємництва. Виконання цих програм забезпечують 20 співробітників фонду та 18 консультантів по позиках, обраних і підготовлених в регіонах дії програм.
У сучасній Польщі функціонують набагато більше різного типу фондів, діяльність яких поширюється на всю територію країни. Здійснювані ними програми по підтримці різних напрямків розвитку сільських територій привнесли в «систему фінансового кровообігу» польського села значні кошти. Розвитком периферійних регіонів має займатися спеціально створене для цих цілей нове агентство, організована за зразком діяла до недавнього часу в Англії «Комісії з питань розвитку сільських територій» (Rural Development Commission).
Діяльність даної Комісії поширювалася на 35% території Англії (сільські райони з несприятливими умовами) з 6% її населення (3 млн. Чол.). Ці райони з найвищим рівнем безробіття потребували соціальної та економічної допомоги. Комісія мала річним бюджетом в 44 млн. Ф.ст. і 350 співробітниками, зайнятими в декількох територіальних відділеннях.
Після економічного пожвавлення в малих містах в 1970-х роках Комісія почала цікавитися малими поселеннями і їх проблемами. Розвернувся процес більш вільного і сміливого розміщення промисловості на типово сільських територіях. Це було нелегко, оскільки в підсвідомості англійців глибоко вкоренилася ідея захисту сільського ландшафту.
Консультаційна активність Комісії обмежується сільськими територіями з великими проблемами розвитку, а також вже діючими господарськими суб`єктами, значущими для локальної економіки, і підприємствами з великим потенціалом розвитку.
Малі фірми підтримуються також шляхом допомоги в маркетингу і участі у виставках. Дотації Комісії на ці цілі склали 501 тис. Ф.ст. У 1994 р на 22 виставках продемонструвала свої товари 221 фірма. Участю були задоволені 91% експонентів, що зібрали замовлень на суму майже 500 тис. Ф.ст.
Вплив Комісії на локальному рівні було досить значним. Вона сприяла зростанню самосвідомості в сільських громадах та динамізації економічного розвитку сільських районів. Програми розвитку на селі сучасної багатогалузевої промисловості (фабрик майбутнього), а також налагодження в широких масштабах навчання і повернення в виробничий оборот запущених порожніх будівель підштовхнули розвиток місцевої підприємливості. Зберігається прагнення до створення на селі більше різноманітних можливостей зайнятості (багатофункціональний розвиток), з тим щоб малі містечка і села могли розвиватися, а їх жителі не були змушені шукати роботу і житло в інших частинах країни. Слід, однак, констатувати, що за розвиток сільських територій все більшу відповідальність несуть окружні ради, поради графств, поради сільських громад, які набагато краще знають, які напрямки розвитку бажані і як використовувати локальний потенціал. Крім того, різнорідність інституційної інфраструктури в сфері розвитку сільських територій слід визнати сильною зброєю в протидії сільськогосподарському лобі, який прагне якомога більше коштів спрямувати на дотації фермерам.