Умовні знаки
Навчальні та виховні цілі:
Зміст
1. Прищепити початкові навички з вивчення умовних знаків, колірної розфарбуванні карт. Розкрити значення пояснювальних підписів.
2. Показати вплив рельєфу, зображеного горизонталями, на тактичні властивості місцевості.
Відео: План місцевості і умовні знаки
3. Навчити використовувати елементи топографічних карт в рішенні спеціальних завдань.
4. Прищепити початкові навички читання топографічних карт.
5. В ході заняття виховувати у курсантів уважність і здатність до аналізу одержуваної інформації, розвивати логічне мислення.
Організаційно-методичні вказівки:
1. Тема вивчається протягом 6-ти годин на 2-х годинний лекції і на 2-х - 2-х годинних групових заняттях.
Відео: Урок 1 Умовні позначення для в`язання гачком
2. На першому занятті викладачеві необхідно приділити увагу питанню про те, що являють собою топографічні умовні знаки і на які основні групи поділяються всі місцеві предмети при зображенні їх на топографічних картах. Вказати, що для кожної групи місцевих предметів встановлена своя система умовних позначень.
Підкреслити, що умовні знаки місцевих предметів за їх призначенням і властивостями поділяються на три види: лінейние- внемасштабние- майданні.
Детально охарактеризувати кожен вид умовних знаків, супроводжуючи розповідь кресленнями на дошці і демонструючи їх на плакатах і безпосередньо на картах.2. В ході другого заняття необхідно звернути особливу увагу на єдність типових форм рельєфу і на їх взаємний зв`язок, їх вплив на ведення бойових дій.
При поясненні матеріалу заняття користуватися не тільки плакатами, а й виконувати креслення, використовуючи класну дошку.
Провести практичну роботу у визначенні по горизонталях карти, кордонів підйомів і спусків. Необхідно звернути увагу курсантів, що ці кордони, як правило, збігаються з характерними точками і лініями рельєфу (вершинами, сідловинами, вододілами, водозливами) до знаходження яких по суті і зводиться дана робота.
3. У ході третього заняття при розгляді першого навчального питання повторити визначення масштабу карти і на практичних прикладах показати, що відстані на карті вимірюють, користуючись зазвичай чисельною або лінійним масштабом.
На практичних прикладах показати способи визначення площ, для чого використовувати прозорі палетки. Розповісти про джерела помилок на топографічних картах і про точність вимірювання відстаней і визначення площ, що залежить в першу чергу від масштабу топографічних карт.
Довести способи визначення дирекційних кутів, їх початок відліку і переходи від дирекційного до геодезичного азимуту і магнітному азимуту.
Розповісти про джерела помилок, що допускаються курсантами, при вимірюванні дирекційних кутів по карті.
При поясненні матеріалу заняття користуватися не тільки плакатами, а й виконувати креслення, використовуючи класну дошку.
Провести практичну роботу по визначенню, по горизонталях карти, кордонів підйомів і спусків. Необхідно звернути увагу курсантів, що ці кордони, як правило, збігаються з характерними точками і лініями рельєфу (вершинами, сідловинами, вододілами, водозливами) до знаходження яких по суті і зводиться дана робота.
По кожному практичному завданням курсанти виконують вправу на картах різних масштабів. Перед виконанням завдання показати методику проведення вимірювань, звернувши особливу увагу на специфічні помилки, можливі при виконанні робіт.
На занятті необхідно тренувати курсантів в швидкому і точному визначенні характеристик рельєфу.
Відео: [РВ] Топографія, частина 1. Основи (Топографічна карта, масштаб, умовні позначення)
3. При проведенні занять по темі викладач повинен вимагати від учнів акуратності і точності при роботі на карті.
