Поняття про земельний кадастр
Відео: Випуск 12. Кадастровий план земельної ділянки
Історично ГЗК з`явився через необхідність отримання відомостей про землі як першоджерелі матеріальних благ і об`єкт оподаткування. З виникненням держави земля стала одним із джерел державних доходів і в зв`язку з цим - об`єктом спеціального оподаткування. Тісторіческі спочатку виникає необхідність в обліку, а потім і в оцінці землі, тобто проведенні земельного кадастру.
Слово кадастр походить від латинського ldquo-caputrdquo-, що означало податного предмет, а також від слова ldquo-capitastrumrdquo-, тобто опис податкових предметів. У зв`язку з цим на перших порах кадастр означав книгу (реєстр), що містить опис оподатковуваних предметів. У вузькому розумінні кадастр земельний - книга про предметах поземельного обложенія- в широкому розумінні - певна система дій з обліку, опису та оцінки землі, яку проводить держава з метою отримання відомостей про землі для поземельного оподаткування, тобто спеціальне державне обліково-оцінне захід. Замовити та придбати ви зможете за допомогою компанії «Маргарита-Тур».
ЗК відрізняється від інших видів кадастрів тим, що в якості основного об`єкта виступає земля, як джерело матеріальних благ і засіб виробництва. Специфіка методики ЗК визначається особливостями землі - специфічного засобу виробництва. Специфіка її полягає в тому, що земля є загальним предметом і умовою праці, обов`язковою умовою для існування будь-якого виробництва. В обробній промисловості і будівництві вона функціонує як просторовий операційний базис, тобто місце для здійснення процесу праці. У добувній промисловості функції землі ширше - вона служить і своєрідною коморою для видобутку певних багатств природи.
Зовсім інша роль і виробниче значення землі в сільському господарстві. Тут вона виступає не тільки як місце, де здійснюється процес праці, а й як предмет і знаряддя праці. У сільському господарстві земля - головний засіб виробництва. Земля просторово обмежена і нічим не замінна, тоді як інші засоби виробництва можуть кількість змінюватися в ході еволюції - менш досконалі замінюються більш досконалими і економічно вигідними. Використання землі як засобу виробництва пов`язане з її просторовим положенням і постійністю місця, тоді як інші засоби виробництва можна переміщати з одного місця на інше.
Земля як головний засіб виробництва в сільському господарстві має дуже важливим і специфічним властивістю - родючістю, що характеризує умови для зростання і розвитку рослин. При правильне зняття використанні землі її якість не погіршується, а поліпшується, що знаходить безпосереднє відображення в підвищенні ґрунтової родючості. Земля - вічне незамінний засіб виробництва.
Відмітна здатність землі - багатоплановий характер її використання в сільськогосподарському виробництві: на ній вирощують велику кількість різноманітних видів сільськогосподарських культур. Особливості землі зумовлюють значною мірою і особливості її змісту, а також способи і методи ведення земельного кадастру.
ДЗК властиві такі операції: 1) облік земель- 2) естественноисторическое і економічний опис земель- 3) оцінка земель.
При обліку визначаються просторове положення, розміри, склад земельних угідь та їх якість. Опис включає в себе з`ясування і фіксацію природно-історичних і економічних властивостей землі. Оцінка передбачає встановлення середніх величин норм врожайності і прибутковості земель. Вона дає визначення цінності і прибутковості землі як засобу виробництва.
Кожна операція ДЗК є ряд технічних прийомів, великих і складних, а всі разом вони дають найбільш повну характеристику кількості, якості, основних властивостей і ознак землі, порівняльну її цінність як об`єкта господарювання і оподаткування.
У різних країнах і в різні часи упор робиться на ту чи іншу операцію. В одних випадках головна увага приділяється обліку земель, в інших - природничо або економічному опису, по-третє - оцінці або поєднанню операцій. У всіх випадках облік і оцінка земель є неодмінними складовими частинами земельного кадастру, але способи їх здійснення можуть бути різні. Обов`язковий облік просторового положення земель.
ДЗК окремих країн відрізняються один від одного як за змістом, так і за технікою і організації їх проведення. Не відразу і не одночасно проводилися всі його операції. На самих ранніх стадіях розвитку суспільства проводився лише облік земель, значно пізніше стали застосовувати їх оцінку.
Необхідність в обліку земель з`являється з того моменту, коли людина почала використовувати землю для отримання їжі - в первісно-общинному ладі. З розвитком продуктивних сил багата хліборобська культура, земельні ділянки освоювалися і використовувалися для посіву культур і отримання продуктів харчування. На інших ділянках пасли худобу і вони використовувалися під пасовища. У ряді випадків у зимовий період люди залишали освоєння землі і переміщалися в більш теплі місця. Для того, щоб в майбутньому можна було знайти ці ділянки, люди робили помітки на предметах місцевості (каменях, деревах) як орієнтири. Ці позначки по-суті були першими простими діями з обліку земель використовуваних для врахування потреб громади (членів роду). Таким чином, об`єктивна необхідність врахування земель диктувалася виробничою необхідністю. Розвиток землеробства і скотарства вимагало в першу чергу обліку земель за характером їх використання (рілля, пасовища), тобто за видами угідь. Поділ це було дуже простим відповідно до тодішніх невисокими потребами.
Подальше вдосконалення знарядь виробництва і способів добування продуктів харчування привели до появи суспільного розподілу праці та обміну приватної власності, до поділу суспільства на класи і переходу від первіснообщинного ладу до рабовласницького. З розвитком рабовласницького суспільства землі поступово зосереджувалися в руках держави і рабовласників. Для того, щоб обкладати підданих податками, держава і власники повинні були знати не тільки те, скільки є рабів, але і яка кількість земель і якої якості є у власності. А для цього необхідний був облік. При рабовласницькому ладі вже проводилася перепис та облік земель та землеволодінь, складалися плани, заводилася спеціальна документація із зазначенням відомостей про площі земель і угідь. На певному етапі розвитку суспільства землі починають враховуватися за їх якістю і виникає потреба в порівняльній оцінці якості земель.
Таким чином, з появою приватної власності на землю виникає потреба в земельно-облікових даних по оподаткуванню. У зв`язку з цим облік набуває особливого значення і виступає в якості складової частини земельного кадастру. В умовах приватної власності облік може проводитися і як самостійне захід з метою отримання відомостей про кількість і якість земель для вирішення різних завдань.
Земельний кадастр служив одним з найважливіших засобів поземельного оподаткування. Його дані приймалися за основу при встановленні розмірів податку на хліборобів. З плином часу велике значення набуває правова сторона кадастру. Він став включати земельнорегістраціонние відомості і був пов`язаний з оформленням права власності на землю. До нього зверталися при вирішенні правових питань забезпечення земельної власності, вирішенні цивільних справ про межі землекористування.
Надалі матеріали земельного кадастру стали представляти великий інтерес для вивчення соціально-економічної структури і особливостей сільського господарства.
