Основні категорії політичної географії
Поряд з розглянутими вище ключовими категоріями політичної географії ( «територіально-політична організація суспільства», «територіально-політичні системи», «державна територія» і ін.) Важливу роль в політико-географічних дослідженнях грають інші категорії - політичний простір і політико-географічне положення , геополітичне поле і контроль над простором, геополітичні інтереси і геополітичні коди, геополітична орієнтація і експансія і т.д. Їх правильне розуміння і застосування необхідно не тільки для академічного тлумачення складних процесів сучасного світу, а й для практичного застосування. У суспільній практиці і засобах масової інформації при вирішенні питань державного устрою і міжнародних відносин. Дізнатися всі подробиці як готується
Зміст
Відео: Разведопрос: Павло Перець про терориста Нечаєва
Важливою категорією є «політичний простір» - територія окреслена кордонами - виступає одним з головних ознак держави (поряд з носієм політичних відносин - постійним населенням, і системою державної влади, сформованої шляхом вільного волевиявлення народу виборним шляхом, або заснованої на історичних традиціях (монархія). У політичній географії важливу роль відіграють просторові відносини між державами, які регулюються межами. Територіальну і національну ідентічнос ь кордонів вивчає розділ ПГ - географічна лімологія (від лат. limes - межа). Необхідною елементом розкриває особливості політичного простору і ТПС різного ієрархічного рівня є «політико-географічне положення» (ПГП). Воно розкриває особливості положення досліджуваного об`єкта до зовнішніх даностей політичного характеру, наприклад, положення країни, регіону світу по відношенню до геополітичних і світогосподарських центрам, інтеграційним утворенням, до сусідніх держав, вогнищ конфліктів і т.п. З урахуванням ієрархічного рівня проведеного аналізу виділяють:
middot-макро-ПГП - становище держави в світовій геополітичній структурі, щодо найбільших геополітичних центрів (країн і регіонів), що грають провідну роль в світовому розвитку;
middot-мезо-ПГП - положення країни в даному геополітичному регіоні світу;
middot-мікро-ПГП - по відношенню до безпосередніх країнам-сусідам.
Через ключові характеристики (периферійності, серединності, центральності, територіальної суміжності (сусідства) та інші (міжконтинентальних, субконтинентальним), розкриваються ключові параметри політичного простору і державної території (конфігурація, глибина, компактність, ступінь суміжності і ін.).Політичний простір, контрольоване державою або їх союзом, називають також «геополітичним полем», виділяючи його кілька ієрархічних рівнів (Плешаков, 1994):
Відео: Уроки політичної географії. Лис і Лось
middot-ендемічна (місцеве) поле - простір, контрольований державою тривалий час, національно-державну приналежність якого визнають сусіди;
middot-прикордонне поле - територія, що знаходиться під контролем цієї держави, але недостатньо демографічно і економічно освоєна, що має слабкі політичні зв`язки;
middot-перехресне поле - простір, на яке претендують кілька суміжних держав, часто населене етнічними однорідними (або близькими) національними групами;
middot-тотальне поле - безперервне простір, що знаходиться під контролем титульної національної спільноти;
middot-опорна точка (місце) - територія, що знаходиться поза тотального поля, контрольованого даними державою, комунікації до якої проходять по території інших держав.
З давніх-давен відомі різні форми контролю над освоєним політичним простором. Це політичний, військовий, економічний, комунікаційний, релігійний та інших видів контроль. Як механізми, так і форми контролю над простором змінюються з часом. Концепція суцільного контролю над простором змінюється контролем над комунікаційними лініями, інформаційними та іншими потоками. Військовий контроль відсувається на другий план на користь економічного, технологічного та культурного контролю.
Контроль над простором часто обгрунтовується «геополітичними інтересами» (державними, коаліційними (міждержавними) і ін.). Основу державних інтересів складають збереження політичної незалежності і суверенітету, військово-політичної недоторканності, забезпечення безпеки і територіальної цілісності, зміцнення міжнародного авторитету, зростання добробуту громадян і культурний прогрес суспільства. В умовах наростаючої глобалізації все більше число держав прагнуть захистити свої інтереси, ведуть цілеспрямовану діяльність по зміцненню геополітичної і геоекономічної могутності країни. На основі геополітичних інтересів формуються «геополітичні коди» країни, як сукупність стратегічних уявлень їх політичних еліт і населення про геополітичну структуру (картині) світу і способах взаємодії цієї країни з зовнішнім світом. Це своєрідні «кодекси» формування зовнішньої політики, пріоритетів в міжнародних відносинах, принципів відбору стратегічно важливих партнерів і ранжирування країн за їх геополітичної важливості. З урахуванням масштабу розроблюваних стратегій діяльності розрізняють три територіальних рівня геополітичних кодів - локальний, регіональний і глобальний. На локальному рівні проводиться оцінка найближчих сусідів, прикордонних держав, на регіональному - держав, що входять в певний геополітичний регіон. Розробка глобального геополітичного коду характерна для великих держав, які мають глобальні інтереси і прагнуть до світового лідерства. Однак, перехід від «геополітики сили» до «геополітиці взаємодії» вимагає від усіх країн, незалежно від їх розміру і геополітичного потенціалу визначення свого місця в глобальній світовій системі, ключових функцій і заходи відповідальності за підтримання геополітичної стабільності в світі.
Сучасне геополітичне простір відрізняється складним переплетінням геополітичних інтересів і протиріч, з одного боку, і прискореної інтернаціоналізацією, розвитком різних форм співпраці і кооперації - з іншого. У цих умовах важливим складовим елементом геополітичного коду (кодексу) країни є визначення «геополітичної орієнтації» - вибору ключових союзників, набору основних методів і форм політичної, економічної, культурної та інформаційної діяльності з відстоювання своїх геополітичних інтересів в динамічно мінливих системі світових і міждержавних взаємин. Інший похідною категорією від геополітичних інтересів і складовою частиною геополітичного коду, виступає категорія «експансії», під якою розуміються не тільки боротьба за територіально-сировинні ресурси, територіальні придбання або встановлені сфери військово-політичного або економічного впливу. Все більшу роль починають грати культурно-цивілізаційні, етнорелігійні, інформаційні та екологічні (трансфер забруднень, перенесення «брудних» виробництв) форми експансії різних держав. Однак, в ХХI столітті в міру загострення і глобалізації ресурсного кризи (особливо енергоносіїв), зростання народонаселення, скорочення родючих земель, нестачі водних ресурсів і зростання екологічної напруги, в світових геополітичних відносинах все більше проявляється жорсткий варіант різних форм територіальної експансії.
Правильне розуміння і застосування розглянутих вище категорій політичної географії, безсумнівно, буде сприяти засвоєнню основних проблем політичної географії і реалізації її пізнавальних, ідеологічних, управлінських і прогностичних функцій.
