Сучасний американський проект про для європи
Відео: Нові кліпи 2016 - 2017 зарубіжні Європа Плюс НОВИНКИ ЛЮТОГО - БЕРЕЗЕНЬ
Зміст
Адміністрація Дж.Буша ще до формального виходу США з Договору по ПРО розпочала консультації з союзниками в Європі та Азії з питання про розміщення на їх території об`єктів американської системи протиракетної оборони. За повідомленнями американської преси, як райони можливої дислокації цих об`єктів згадувалися Туреччина і ряд східноєвропейських держав. На початку нинішнього року США офіційно звернулися до Польщі і Чехії з пропозицією почати переговори з питання про розміщення на їх території об`єктів американської системи ПРО. Через 4-5 років вони планують розгорнути РЛС в Чехії і позиційний район в складі десяти протиракет у Польщі.
Відео: Республіки - єдині території Європи, звільнені від американської окупації
Створення цієї системи пояснюється адміністрацією Дж.Буша необхідністю захисту від загрози з боку Ірану, який розробляє балістичні ракети великої дальності. Росія вважає ці аргументи непереконливими і приховують справжні американські наміри, адже з географічної точки зору Туреччина набагато більше підходить для зазначеної ролі, ніж країни Східної Європи. Витрати на пропоновану систему ПРО в Європі оцінюються в 3,5 млрд. Дол.
Є багато англомовних матеріалів по даній темі, але рівень знання мови у багатьох не дозволяє повністю розуміти такі статті, можете скористатися
Планована система ПРО буде охоплювати лише Північну і Центральну Європу, залишаючи саму вразливу - південну - частина регіону, відкритої для ракет "проблемних режимів". Однак її засоби контролю дозволять американській стороні "попутно" сканувати простір Росії на глибину кілька тисяч кілометрів, включаючи райони базування її стратегічних ядерних сил в європей-ської зоні і прибережній акваторії, що суперечить російським інтересам безпеки. Вашингтон заперечує, що створювана система націлена проти Росії, і вказує на те, що за своїми технічними характеристиками вона не пристосована для перехоплення російських ракет. Правда, міністр оборони США Р.Гейтс визнає, що РФ непокоїть не нинішня схема розгортання європейської ПРО, яка передбачає всього лише десять протиракет і одну РЛС, а то, що в майбутньому конфігурація цієї ПРО може бути змінена і стати предметом занепокоєння з точки зору російської стратегічної безпеки.
Виступаючи на Мюнхенській конференції з міжнародної безпеки 10 квітень 2007 г., президент В.Путін піддав критиці американські плани розгортання ПРО в Європі, вказавши на об`єктивно існуючий взаємозв`язок між стратегічними ядерними озброєннями і ПРО в рамках двостороннього балансу сил.
Звичайно, ЄС неприємно, що американський проект ПРО підштовхує Росію на прийняття військових контрзаходів, об`єктом яких можуть стати Польща та Чехія, нагадуючи європейцям про "холодну війну", коли вони були "розмінною монетою" в радянсько-американської конфронтації. Але навіть в той час європейські союзники, незважаючи на своє підлегле становище, відкрито заявляли про зацікавленість в максимальної стриманості Вашингтона
Здійснювана в рамках НАТО програма по "активної ешелонованої системи протиракетної оборони ТВД" (Active Layered Theater Missile Defense) розглядається США як доповнення до американської системи ПРО в Європі. Вона передбачає захист натовської частини Європи від ракет середньої і меншої дальності, а не від стратегічних ракет. Програма знаходиться на стадії досліджень, і необов`язково, що її результатом стане політичне рішення про створення багатосторонньої натовської системи ПРО ТВД, адже між союзниками існують розбіжності в оцінці масштабів і ступеня актуальності ракетної загрози.
США стримано сприймають заклики Берліна, Парижа і ряду інших європейських столиць до обговорення в рамках НАТО питання про американську ПРО в Європі. Вашингтон не хоче робити це питання предметом узгодження в рамках Альянсу, адже там для прийняття рішення йому потрібно буде домовлятися з європейцями про консенсус, що надасть останнім можливість для торгів з американцями. Суперечки навколо планів розгортання американської ПРО на території східноєвропейських держав позначили розкол в ЄС. Вони показали, що поділ на "стару" і "нову" Європу зовсім не зникло з підведенням риски під кризою в трансатлантичних відносинах, спровокованим війною в Іраку. Ряд країн Євросоюзу виступили проти американських планів.
Критики американського проекту вважають, що Варшава і Прага, даючи згоду на розміщення американських об`єктів ПРО, переслідують свої егоїстичні інтереси, не зважаючи на те, як їх рішення відіб`ється на ситуації в Європі. Правлячі еліти Польщі та Чехії недвозначно демонструють, що зміцнення двосторонніх відносин з США є для них більш важливим, ніж узгодження спільної позиції зі своїми партнерами по ЄС. Вони розглядають розгортання американської ПРО як засіб зміцнення союзницьких зв`язків з США. Варшава і Прага особливо підкреслюють саме геополітичний аспект про-блеми, так як розгортається система ПРО не зміцнить безпеку цих дер-жав: в силу об`єктивних технічних причин вона не зможе захистити їх від іранських балістичних ракет, якщо ті будуть націлені саме на них. Варшава і Прага очікують, що дивіденди як плата за лояльність Вашингтону перевищать ризики, які спричинить їх участь в американській системі ПРО.
Розгортання американської ПРО в Європі обіцяє європейським союзникам нову форму прив`язки до стратегії США, яка, консервуючи ситуацію односторонньої залежності, ще більше акцентувала б їх підлегле становище і обмежувала б самостійність - ці обмеження є наслідком тих умов, на яких їм надаються американські гарантії в рамках НАТО . Однак подібна залежність суперечить цілям європейської політичної інтеграції, прагненню держав, які стояли біля витоків створення ЄС, розширити можливості у відстоюванні інтересів Європи.
ЄС не хоче бути залученим в можливу конфронтацію США з противниками американської гегемонії. Європейці завжди сумнівалися в тому, що ПРО може змусити "проблемні режими" відмовитися від своїх ядерних амбіцій, і вони не хочуть опинитися втягнутими в потенційні збройні конфлікти США з цими державами. Основна відмінність в підходах США і Європи полягає в тому, що ЄС покладається на політико-дипломатичні та економічні заходи впливу, тоді як Вашингтон робить акцент на проектуванні сили щодо "проблемних режимів" і важливу роль в цьому механізмі відводить ПРО. Зараз Європа не має політичну мотивацію для перемикання значних ресурсів з інших своїх оборонних проектів на цілі ПРО. Однак не можна виключати того, що у Євросоюзу можуть з`явитися причини для перегляду свого настороженого підходу, коли "проблемні режими" впритул підійдуть до створення балістичних ракет, здатних досягти території Європи, і коли стане можливим розробити технології ПРО для захисту великих територій від обмеженого удару.
Ця тенденція створює об`єктивні передумови для зближення позицій атлантичних союзників з питання ПРО. США запропонували безпрецедентний рівень співпраці з широкого спектру напрямків діяльності по ПРО: відвідування російськими військовими об`єктів ПРО в США- проведення спільних експериментів з новими технологіями і концепціямі- здійснення НДДКР і випробувань різних компонентів систем-обмін даними, одержуваними національними технічними засобами раннього попередження про ракетний напад - створення і спільне управління РЛС в Росії-зміцнення потенціалу щодо забезпечення ПРО ТВД для військ, що здійснюють спільні світ отворческіе або інші операції.
Однак вона насторожено ставиться до американських пропозицій, не маючи твердих гарантій, що США не відмовляться від співпраці з нею, коли розгорнуть свою систему ПРО в Європі. Ці побоювання, як і зрослі можливості Росії опонувати односторонніх дій США в сфері безпеки, не повинні затемнювати той факт, що Москва і Вашингтон мають спільні інтереси в боротьбі з уг-трояндами, які створює розповсюдження ЗМЗ в регіонах "третього світу".