Сценарії скоординованого підходу до стійкого науково-технічного співробітництва зі східними сусідами ес
34 грудня 2007 року в ГУВШЕ пройшла Міжнародна конференція «Сценарії скоординованого підходу до стійкого науково-технічного співробітництва зі східними сусідами ЄС (SCOPEEAST)». Захід був організований ГУВШЕ за підтримки Міністерства освіти і науки Росії, Європейської Комісії та ряду міжнародних дослідницьких організацій. У роботі конференції крім російських фахівців брали участь представники Німеччини, Франції, Великобританії, Бельгії, Болгарії, Італії, Нідерландів, Греції, України та Молдови.
В рамках конференції відбулися чотири тематичних семінару, де обговорювалися перспективи співпраці вчених Росії і України з колегами з країн ЄС в галузі біотехнологій, охорони здоров`я, нанотехнологій та енергетики, а також було обговорено і її перспективи. Було проведено також форум, присвячений науково-технологічної та інноваційної політики.
Тема науково-технологічній співпраці сьогодні особливо актуальна в світлі зростаючого впливу науки і технологій на глобальну економіку. Завдання, які стоять перед науковим співтовариством, вимагають якісно нового підходу до міжнародних проектів. Так, проект SCOPEEAST, розпочатий в 2007 р, спрямований на вдосконалення координації науково-технічного співробітництва країн ЄС та кандидатів у його члени, з одного боку, з Росією і країнами Східної Європи з іншого. Передбачається, що SCOPE EAST сприятиме гармонізації національних стратегій науково-дослідного партнерства зі стратегією ЄС. Цільовими країнами проекту в першу чергу є Росія і Україна.
Відкриваючи вступне пленарне засідання, проректор ГУВШЕ Л.М. Гохберг підкреслив, що в рамках проекту формується постійна платформа для діалогу з ключових питань партнерства в сфері науки і технологій та розробці нових спільних ініціатив.
У протягом 2007 р проводилося комплексне дослідження сучасного стану співпраці і науково-дослідного потенціалу цільових країн. Були вивчені думки експертів і тематика спільних публікацій вчених Росії, України і країн ЄС, виконана кількісна оцінка їх участі в проектах Шостої Рамкової програми (6РП), ІНТАС, Міжнародного науково-технічного центру (МНТЦ) і НТЦ України (УНТЦ). В результаті виявлено найбільш перспективні напрямки співпраці охорону здоров`я (інфекційні захворювання, туберкульоз, ВІЛ / СНІД, молекулярна генетика і вакцини), біотехнології (системна біологія рослин), нанотехнології і наноматеріали (нанофотоніка і вплив наноматеріалів на здоров`я і навколишнє середовище) і енергетика (біопаливо і Форсайт в енергетиці), які стали основою програм тематичних семінарів.
А.В. Хлунов (Міністерства освіти та науки Росії) зазначив, що науково-технологічній співробітництво Росії з країнами ЄС значно випереджає розвиток політичних і економічних відносин. Встановлено механізми координації Федеральної цільової програми «Дослідження і розробки за пріоритетними напрямами розвитку науково-технологічної комплексу Росії на 20072012 роки» та Сьомої Рамкової програми ЄС (7РП). Існує ймовірність, що до кінця 2008 р пройдуть перші конкурси з наукових проектів ЄС, в яких Росія зможе брати участь на рівних правах з європейцями з внесенням відповідного фінансування.
Відзначено, що кошти для співфінансування проектів Європейської Комісії є, наприклад, в рамках згаданої ФЦП. Крім того, для цих цілей можуть бути залучені кошти з інших російських джерел (РФФД, РАН і ін.). У України такі можливості поки що немає. Незабаром стартує нова федеральна цільова програма «Наукові та науково-педагогічних кадри інноваційної Росії», покликана стати ефективним інструментом взаємодії Росії з європейськими партнерами в плані мобільності наукових кадрів.
З виступу Ж. Клемана (Міністерство освіти і науки Франції) випливало, що подальше поглиблення науково-технологічній партнерства Євросоюзу зі східними сусідами (Росією і Україною) стане однією з ключових завдань майбутнього головування Франції в ЄС. Зокрема, передбачається синхронізувати всі механізми організації, управління і фінансування спільних науково-технологічній проектів.
Учасники заходу були одностайні в тому, що з числа «третіх» країн Росія найбільший партнер Євросоюзу в науково-технологічній сфері. При цьому, на думку П. Вандор (Представництво Європейської Комісії в Росії), кроки, що робляться Росією щодо розвитку відносин з ЄС, мають суттєвий позитивний ефект для економічного і соціального благополуччя обох сторін.
Подальше обговорення проблем і перспектив співпраці продовжилося в рамках тематичних семінарів.
Семінар «Біотехнології: системна біологія рослин» (модератор: К.Г. Скрябін, Центр «Біоінженерія» РАН)
Фахівці з Бельгії, Болгарії, Великобританії, Німеччини, Італії, Нідерландів, Росії, України і Франції проаналізували сучасний стан досліджень в сфері системної біології рослин. В ході обговорення було виявлено перспективні області для співпраці: геноміка рослин, метаболоміка і транс кріптоміка- біоінформатика та її застосування в системній біологіі- біотехнологія рослин та взаємодія в системах «растеніемікроорганізми».
Був представлений ряд спільних проектів: «Вивчення взаємодії рослин і патогенних організмів з метою поліпшення харчового раціону людини і тварин», «Нові інструменти анотації геномів», «Модифікація білків і пептидів і їх протимікробні властивості» і ін.
Присутні погодилися з необхідністю більш активного залучення російських і українських вчених в 7РП, зокрема шляхом організації нових спільних тематичних конкурсів (Specific International Cooperation Actions SICA), наприклад в області виявлення генетично модифікованих організмів.
Учасники розглянули проблеми охорони здоров`я в мегаполісах, підвищення ролі фундаментальної науки в дослідженнях інфекційних захворювань, вивченні туберкульозу та розробці вакцин, а також стратегії боротьби з інфекційними захворюваннями.
В результаті виявлено кластери організацій для співпраці за основними напрямками досліджень:
• туберкульоз (TBVAC, Центральний науково-дослідний інститут туберкульозу (ЦНІІТ) РАМН і Форум Коха Мечникова);
• охорону здоров`я в мегаполісах (Університет Білефельд, ЦНІІТ РАМН і інші російські організації, «Лікарі без кордонів»);
• клінічні дослідження ( «Лікарі без кордонів», Університет Білефельд);
• фактор некрозу пухлин (Інститут Пастера, ЦНІІТ РАМН і інші російські інститути);
• туберкульоз, який не піддається лікарських засобів, розробка та клінічні дослідження вакцин (Університет Білефельд, Форум Коха Мечникова, Німецька національна лабораторія стандартизації мікобактерій, організації з Росії, Молдови, Словаччини та Австрії).
На думку учасників, особливо сприятливі умови для спільних досліджень існують в області інфекційних захворювань і туберкульозу. Але для успішної реалізації проектів, що підтримуються Європейською Комісією, необхідно їх співфінансування з боку Росії і України. Не менше значення має і посилення партнерства науки з бізнесом і великими міжнародними організаціями грантодателями.
Серед російських учасників міжнародного консорціуму BILATRUS: Державний університет Вища школа економіки, Російський науковий центр «Курчатовський інститут», Державний технологічний університет «Московський інститут сталі і сплавів», Центр досліджень міжнародних науково-технічних і освітніх програм, а також національні контактні точки з різних напрямків науково-технічного співробітництва з ЄС. У число європейських партнерів входять: Міжнародне бюро Федерального міністерства освіти і науки Німеччини (координатор), Національний центр наукових досліджень Франції, Австрійське агентство з розвитку наукових досліджень, Центр соціальних інновацій (Австрія), Центр інновацій та технологій (Німеччина).
