Принципи і моделі внутрішньовиробничих економічних відносин
Під внутрівиробничими розуміються відносини, що складаються всередині окремого підприємства між його виробничими підрозділами - цехами, службами та ін. Оскільки ці підрозділи, виконуючи певні функції у виробничому процесі підприємства, здійснюють свою діяльність на принципах господарського розрахунку, відносини між ними набувають характеру економічних.
Характер внутрішньовиробничих відносин багато в чому визначається ринковою сферою, в якій функціонує підприємство. Важливо, щоб зовнішні і внутрішні відносини діяли в одному режимі, підпорядковувалися єдиної мети, що і забезпечується госпрозрахунком.
Головними критеріями виділення основних госпрозрахункових ланок на геологічному підприємстві можна вважати наступні:
-виконання підрозділом окремого договору - завдання з кінцевим геологічним результатом, що підлягають оцінці і приймання замовником;
-наявність обсягу робіт, необхідного для створення самостійного госпрозрахункового підрозділу, і затвердженої для нього в установленому порядку проектно-кошторисної документації;
-можливість організації реального обліку виконуваних робіт і витрат виробництва за прямою ознакою;
-наділення підрозділу правами, що забезпечують йому фінансову і економічну самостійність, а також дозволяють проводити господарські розрахунки із співвиконавцями за рахунок певної вартості робіт;
-встановлення повної економічної відповідальності за ведення робіт як перед замовником, так і перед підрядником або суміжними підрозділами;
-твердження для колективу права власності на результати своєї праці і частини придбаних за свій рахунок технічних засобів і інших виробничих фондів;
-визнання за колективом повної самостійності у використанні трудових, матеріально-технічних ресурсів, зароблених коштів на оплату праці та у встановленні внутрішніх розрахункових і облікових цін, в тому числі і на договірній основі.
Відступ від дотримання зазначених критеріїв не дозволяє створити ефективну систему господарювання всередині підприємства, а застосування тільки частини критеріїв робить її неефективною і навіть формальної.
Організаційні моделі госпрозрахунку. Найбільш ефективно на геологічному підприємстві діють три моделі.
Перша модель організаційної структури зазвичай використовується при пошуково-розвідувальних роботах на території з невеликим числом об`єктів робіт, спеціалізованими цехами і доставкою виробничого персоналу до робочих місць з центральної бази.
Друга модель застосовується на підприємствах, що виконують ГРР на безлічі об`єктів, розкиданих на значній території.
Застосування третьої моделі поки обмежена. Необхідна умова її використання - наявність в експедиціях укрупнених виробничих бригад, що включають в свій склад працівників усіх професій, необхідних для виконання всього технологічного процесу по досягненню геологічного результату. Вона найбільш ефективна при пошуках і розвідці родовищ нафти і газу. Але не виключено застосування цієї моделі і при роботі на тверді корисні копалини, наприклад при бурінні глибоких розвідувальних свердловин або виробництві підземних гірських робіт, коли бригада виконує розвідку невеликих рудних покладів і окремих частин (блоків) великих рудних тіл або оцінку окремих рудопроявлений і аномалій.Правильний вибір організаційної моделі впливає на ефективність впливу госпрозрахунку на виробничо-господарську діяльність і досягнення якісних кінцевих геологічних результатів. Від цього залежать організація планування та обліку, система норм і нормативів, порядок розподілу зароблених коштів та вирішення інших питань.
Найістотнішим недоліком внутрішньогосподарського розрахунку слід вважати неповне розподіл витрат між підрозділами підприємства.
Внутрішньовиробничий госпрозрахунок може бути ефективним, а економічні взаємини всередині підприємства - реальними тільки в тому випадку, якщо всі підрозділи будуть порівнювати витрати з вартісною оцінкою результатів своєї роботи незалежно від виду виробництва або управлінської діяльності. Необхідно, щоб всі накладні витрати та інші витрати, пов`язані з матеріально-технічним забезпеченням, планувалися по госпрозрахунковим підрозділам як виконується ними обсяг робіт або послуг, а в витрати, пов`язані з їх виконанням, включалися тільки прямі витрати.
З цієї вимоги випливає і відповідальність кожного типу госпрозрахункових підрозділів.
Підрозділ першого типу, несучи повну економічну відповідальність за виконання геологічного завдання, має виконувати роль замовника по відношенню до всіх інших підрозділах, які є співвиконавцями-підрядниками. Даний підрозділ контролює витрати коштів, встановлених в договорі на виконання всіх видів основних і супутніх робіт. На нього покладається відповідальність за оцінку якості робіт, що виконуються співвиконавцями. Його дохід визначається різницею між повною кошторисною вартістю робіт по геологорозвідувальному об`єкту і власними витратами виробництва, а також засобами, які сплачуються за роботи, що виконуються співвиконавцями.
Госпрозрахунковий підрозділ другого типу відповідає за виконання доручених йому частин геологічного або виробничого завдань. Його відносини з основним госпрозрахунковим підрозділом будуються за принципом "замовник-підрядник". Госпрозрахунковий дохід дорівнює різниці між встановленої на виконання дорученого йому завдання вартістю робіт і власними витратами виробництва.
Підрозділ третього типу - це внутрішній підрозділ, і його госпрозрахунок обмежений тільки відносинами усередині свого підрозділу. Як правило, це окремі невеликі бригади або спеціалізовані загони, функціональні відділи. Їм встановлюються виробничі завдання, визначається їх вартісне вираження. Госпрозрахунковий дохід є фондом оплати праці, так як ніякі нормативи відрахувань їм не встановлюються. У підрозділах третього типу можуть застосовуватися тільки окремі елементи госпрозрахунку, достатні для врахування їх внеску в загальні результати роботи: нормативні або виробничі завдання і ліміти на витрату окремих видів матеріальних, паливно-енергетичних та інших найбільш важливих ресурсів, витрати по яких повністю контролюються.
При визначенні відповідальності госпрозрахункових підрозділів особливу увагу слід приділити апарату управління. Він знаходиться в неоднозначному становищі. У першій моделі він виконує роль основного госпрозрахункового підрозділу першого типу, а в другій і третій - він потрапляє в положення госпрозрахункового підрозділу другого типу. Але незалежно від цього, в будь-якому випадку апарат управління несе відповідальність перед зовнішнім замовником за кінцеві результати виконуваних підприємством робіт в цілому по всіх об`єктах, передбачених у пооб`єктний план, незалежно від термінів їх виконання. У той же час апарат відповідальний перед підлеглими йому підрозділами за своєчасне і якісне виконання централізовано виконуваних функцій планування, нормування, обліку, матеріально-технічного забезпечення, розвитку виробництва і соціально-культурного забезпечення.
В основу госпрозрахункової діяльності і економічних відносин апарату управління з оточуючими його підрозділами також повинні бути покладені геологічне завдання і кошторис доходів і витрат. Всі витрати на своє утримання і виплату санкцій за невиконання функцій і зобов`язань апарат повинен відносити на свій рахунок.
Таким чином, всі вхідні в підприємство госпрозрахункові підрозділи ставляться в рівні умови, кожен несе відповідальність за виконання встановлених йому завдань, і кожен заробляє собі кошти на оплату праці.