Чи буде прийнята болонська конвеція?
Відео: Болонський процес. Частина 1
Зміст
Задамося аж ніяк не дозвільними питаннями. Чим повинен завершитися Болонський процес? Яка можлива стратегія загальноєвропейських інтеграційних процесів після 2010 року?
У сфері освіти такі міждержавні процеси, як Болонський процес, завжди завершувалися конкретним рішенням - прийняттям відповідної конвенції. В рамках Євросоюзу це були директиви. Вважаю, що і Болонський процес повинен завершитися прийняттям якоїсь конвенції Ради Європи, в якій були б визначені механізми реалізації країнами та вищими навчальними закладами принципів Болонського процесу, Болонської декларації. Підписання спочатку від імені урядів, а потім і ратифікація цієї конвенції парламентами держав зобов`яже країни, їх системи освіти в повному обсязі здійснювати положення, принципи Болонського процесу (Болонської декларації). А поки залишається задовольнятися : Іноземні мови, бізнес, маркетинг та інше.
При цьому слід зазначити дві обставини.
По-перше, це повинна бути конвенція саме Ради Європи, бо сьогодні в Болонському процесі офіційно беруть участь 46 держав. Тому не можна обмежитися документом на рівні країн Євросоюзу. Доречно згадати, що в 1999-2001 роках йшла дискусія між Радою Європи та Єврокомісією про формат реалізації Болонського процесу, точніше, йшла вона аж до 2003 року, коли деякі країни з числа нових членів Євросоюзу заперечували проти приєднання Росії, України до Болонського процесу. І тільки бла-цію позиції глав провідних держав Європи - Німеччини, Франції, Англії, Італії, Іспанії, Нідерландів, за підтримки Президента Росії В.В. Путіна Болонський процес набув нинішній представницький, дійсно загальноєвропейський формат.
Відео: Болонська система
По-друге, треба розуміти, що в 2009 році на черговий Конференції міністрів освіти за Болонським процесом може бути тільки узятий курс на підготовку такої загальноєвропейської конвенції, умовно кажучи - «Болонської конвенції». Реально проект конвенції може бути готовий для прийняття приблизно до 2013 року. А якщо врахувати, що, як показує досвід, в тому числі і прийняття Лісабонської конвенції, процес ратифікації такої важливої конвенції займає від 3 до 5 років, то від прийняття рішення в 2009 році про розробку підсумкового документа Болонського процесу до його обов`язкового виконання державами пройде не менше 7 років. Термін цілком достатній для вирішення багатьох проблем своєчасної реалізації Болонського процесу, для підготовки систем освіти різних країн до повномасштабної участі в спільному європейському просторі вищої освіти.
По-третє, треба мати на увазі, що відсутність Болонської конвенції Ради Європи як формалізованого завершення Болонського процесу напевно призведе, з одного боку, до прийняття в рамках Євросоюзу свого директивного документа для країн-членів, а з іншого - залишить головні суб`єкти Болонського процесу - вузи, студентів і професорів більшості країн - без нормативно встановлених механізмів реалізації цілей Болонського процесу.
У будь-якому випадку ясно, що, розробляючи дорожню карту співпраці Росія - Євросоюз в сфері освіти, ми хочемо створити зрозумілу кожної зі сторін систему взаємо-модействие. У зв`язку з цим доцільно згадати, що будь-яка система працює, якщо є, по-перше, структура з певними функціями, яка підтримує функциониро-вання цієї системи, а по-друге, якщо є механізми, в тому числі фінансово забезпечені, для реалізації намічених заходів .
Що стосується механізмів, то у нас є можливість використання вже апробованого в Росії і в Євросоюзі досвіду реалізації відповідних програм - спеціальних або, можливо, в Росії Федеральної цільової програми розвитку освіти і її підпрограм. Якщо ж говорити про організації, здатних налагодити і координувати відповідну роботу, то в Росії не треба придумувати і створювати нові структури. У нас є На-ціональний фонд підготовки кадрів, добре проявив себе саме в супроводі проектів і програм, в тому числі як оператор у співпраці в сфері освіти між Росією та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Опора на Національний фонд підготовки кадрів буде позитивно сприйнята (що також важливо) вузівським співтовариством, бо саме в рамках НФПК понад 100 вищих навчальних закладів, в тому числі багато провідних вищих навчальних закладів, пройшли школу, підкреслюю, навіть не державно-громадського, а суспільно-державного управління в розробці і реалізації програм.
Відео: Плюси Болонської системи (Дмитро Кирилов)
Болонський процес давно вже перестав бути для вузів чимось екзотичним. Він перетворився в одне з провідних напрямків модернізації та реформування системи вищої освіти. Ті, хто глибоко вник в завдання, сформульовані в Болонській декларації і в наступних документах, давно вже відмовилися від думки, що участь у Болонському про- процесі веде до наслідування наших реформ по відношенню до Західної Європи і США. Ні, разом з іншими провідними країнами ми прагнемо до створення системи вищої освіти, адекватної викликам XXI століття і яка гарантує підготовку першокласних фахівців. Така наша мета, для досягнення якої належить ще провести величезну роботу.
У Санкт-Петербурзькому державному університеті 14 грудня відкрився Навчальний центр з вивчення інформаційних технологій «IT». Це спільний проект університету, корпорації «Microsoft» і групи компаній «Softline». Завдання центру - створення програм для додаткового навчання студентів, аспірантів і молодих фахівців .. Навчання буде проходити по авторизованим програмами, яке дозволить слухачам здавати іспити на міжнародний «1Т» -сертифікат.
Відео: Центр Болонського процесу
Проект сприятиме також підвищенню кваліфікації викладацького складу та інноваційного розвитку Санкт-Петербурзького державного університету. Це дозволить студентам отримувати знання, вміння і навички в області використання новітніх технологій «Microsoft», а в майбутньому - і інших «1Т» -трендов. Випускники Навчального центру будуть здавати тести на міжнародний «ІТ» -сертифікат. Ця програма розглядається в університеті як важлива частина пріоритетного Національного проекту «Освіта».
Натомість державного розподілу?
Мабуть, скоро випускникам бюджетних вузів доведеться відпрацьовувати за фахом кілька років, щоб виправдати витрачені державою на них гроші. Це питання, швидше за все, буде вирішено шляхом переходу на контрактну основу, як це робиться у військових навчальних закладах. За словами першого заступника голови Уряду Російської Федерації С.Б. Іванова, бюджетне фінансування вузів неефективно, тому що багато випускників вищих навчальних закладів не працюють за фахом.
19 грудня загальні збори Російської академії наук прийняло рішення про реорганізацію відділення інформаційних і обчислювальних систем в відділення нано- та інформаційних технологій. Реорганізація одного з дев`яти відділень РАН стала ніби першою поправкою, яку члени академії внесли до прийнятого в кінці листопада статут. Відділення нанотехнологій отримало право висунути додатково 10 кандидатів на звання академіка на голосуванні в травні 2008 року. Вони відбудуться за тиждень до виборів президента РАН. Створення цього відділення пов`язують з майбутніми виборами президента РАН.
